Справа № 11-212                                                             Головуючий у  1 інстанції – Мосійчук В.І.

Категорія: ст.. 186 ч.2 КК України                                                     Доповідач у 2 інстанції - Мельничук Н.М.

Ухвала

Іменем України

30 березня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої – судді         Мельничук Н.М.

суддів:                  Фоміна Ю.В. та Велидчука В.М.

    з участю прокурора                 Селюченко І.І.

          адвоката                                    

          потерпілої                                

          засудженого                            

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Коростишівського районного суду м. Житомира від 22 січня 2010 року.

                Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  судимого 17.04.2007 року за ст.185 ч.3 КК України Попільнянським районним судом Житомирської області; умовно-достроково звільнений 26 червня 2009 року строком на 9 місяців 29 днів,

засуджений за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

         На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено для відбування  4 роки 2 місяці позбавлення волі.

        Запобіжний захід – тримання під вартою.

        Згідно вироку суду 04 серпня 2009 року близько 01 години біля с. Теснівка Коростишівського району Житомирської області на території загону для літнього випасу худоби ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи за попередньою змовою з  засудженим ОСОБА_3, вчинили напад на потерпілого ОСОБА_4, застосувавши до нього насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров’я особи, у вигляді нанесення удару по обличчю, чим спричинили останньому фізичний біль та відкрито заволоділи його майном – моторолером вартістю 3482 гривні.

          В апеляції засуджений просить вирок суду змінити, пом’якшити йому призначене  покарання, застосувавши ст.69 КК України. Вказує. що суд 1 інстанції не врахував його щирого каяття у вчиненому, сприяння розкриттю злочину та стан здоров’я.

            Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши вирок суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

          Як вбачається з вироку суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом’якшують та обтяжують покарання.

          ОСОБА_2, який характеризується посередньо, вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп’яніння в період умовно - дострокового звільнення від покарання призначеного за ст. 185 ч.3 КК України.

           З врахуванням щирого каяття у вчиненому злочині суд 1 інстанції призначив ОСОБА_2 мінімальне покарання передбачене санкцією ст. 186 ч.2 КК України.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для пом’якшення призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 із застосуванням ст.69 КК України не має.        

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

у х в а л и л а:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без  задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2010 року щодо нього – без зміни.        

Судді: