Справа № 1-67/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            23 березня 2010  року                                                              м. Ківерці

            Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді –                          Корецької В.В.

               при секретарі –                                     Процик Л.В.

               з участю прокурора –                          Гиричука Я.Л.

               потерпілого  –                                      ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України , -  

                                                                      в с т а н о в и в :

    05 грудня 2009 року близько 24 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Словатичі біля будинку № 66 по вул. Киричука, Ківерцівського району, умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, безпричинно з хуліганських спонукань наніс удар рукою по голові гр-ну ОСОБА_1, від якого останній впав, після чого ОСОБА_2 повторно безпричинно наніс удар ногою по тулубу потерпілого. Своїми діями ОСОБА_2 завдав ОСОБА_1 тілесні ушкодження, які згідно заключення акту судово-медичного дослідження № 247 від 11.12.2009 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 12).

    В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він дійсно 05.12.2009 року близько 24 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в с. Словатичі біля будинку № 66 по вул. Киричука вдарив рукою в обличчя ОСОБА_1, внаслідок чого останній впав, після чого він наніс потерпілому  ще один удар ногою по тулубу.

    З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істиності їх позиції відсутні, заслухавши думку учасників процесу, роз’яснивши їм зміст ч. 3 ст. 299 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнати фактичні обставини справи доведеними наявними у справі доказами.

    На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що своїми умисними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.

    Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, просив кримінальну справу щодо нього закрити.

    Правові наслідки закриття справи у зв’язку з дійовим каяттям йому роз’яснені і зрозумілі.

    Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав та подав письмову заяву про те, що ОСОБА_2 відшкодовані матеріальні збитки та моральна шкода в повному обсязі, тому претензій до підсудного не має і не заперечує щодо звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

    Прокурор в судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання не заперечив, вважає, що є всі законні підстави для звільнення підсудного ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

    Заслухавши покази підсудного, потерпілого, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання підсудного слід задовольнити, а справу закрити з таких підстав.

    Відповідно до вимог ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, активно сприяв встановленню фактичних обставин справи, щиро розкаявся у вчиненому злочині, засуджує свою поведінку, відшкодував заподіяні збитки потерпілому, який до підсудного претензій не має. Крім того, ОСОБА_2 виключно позитивно характеризується за місцем постійного проживання.

    Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям.

    Речові докази по справі відсутні.

    На підставі ст. 45 КК України, керуючись ст. 7-2, 282 КПК України, суд, 

п о с т а н о в и в :

    Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, у зв’язку з дійовим каяттям.

    Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, провадженням закрити.

    Обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід підписку про невиїзд – скасувати.

    На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Ківецівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.

                    Суддя

Ківерцівського районного суду                                                                  ОСОБА_3