Справа № 2-85/10

                                Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 березня 2009  року Тячівський районний суд Закарпатської області  в особі    головуючого  судді                                                     Гримут В.І.

при секретарі                                                   Тиводар В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Страхова компанія "Універсальна", третя особа яка заявила самостійні позовні вимоги публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси і кредит" про стягнення суми,

                            В С Т А Н О В И В:

      Позивачка звернулася в суд з позовом про стягнення з Закарпатської регіональної дирекції ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» 168920 грв. . Ухвалою суду неналежного відповідача було замінено на належного і у якості відповідача до справи було притягнуто ВАТ «Страхова компанія «Універсальна». У позовній заяві Бодак  посилається на те, що 12 лютого 2008 року, між її чоловіком  ОСОБА_2 та Закарпатською регіональною дирекцією ВАТ «Страхова компанія «Універсальна», яка є відокремленим підрозділом ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»,  було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 32-31 /051383, а зокрема автомобіля легкового «Універсал КІА» № НОМЕР_1. Страхова сума транспортного засобу становила 168920 грн. а розмір страхового платежу 9307,50 грн. Термін сплати суми страхового платежу за договором був розстрочений на два етапи 11.02.2008 р. - 4653,75 грн. та 11.05.2008 року - 4653,75 грн.   Оплату першого страхового платежу було здійснено у встановлений договором строк, а сплату другого страхового платежу здійснено 15.10.2008 року, що стверджується квитанцією № 60 виданою філією «Західне РУ» ВАТ «Банк «Фінанси і кредит», які відповідачем було прийнято в повному об'ємі.   30.10.2008 року, в результаті дорожньо - транспортної пригоди її чоловік - ОСОБА_2 помер, а автомобіль було повністю пошкоджено.   Про настання страхового випадку негайно було повідомлено відповідача по телефону, а 04.11.2008 року вона звернулася до нього із письмовою заявою, у якій просила сплатити страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування.   Однак, станом на сьогоднішній день вона не отримала від відповідача жодних відомостей про результати розгляду її заяви, а тому вимушена звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів. Крім викладеного, в результаті невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за вище згаданим договором страхування їй було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у тому, що вона втратила душевний спокій, було порушено її звичайний ритм життя, так як змушена вживати різних заходів для вирішення матеріальних проблем та зазнала інших негативних наслідків які посилили її моральні страждання. Розмір заподіяної моральної шкоди в грошовому виразі вона оцінює в сумі 20000  гривень. Представник позивачки ОСОБА_3 відмову страхової компанії від виплати страхової суми вважає безпідставною, так як за два тижні до настання страхового випадку ОСОБА_2 сплатив страховий внесок і страхова компанія його прийняла, що свідчить про продовження дії страхового договору.

    Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала. Пояснила, що згідно п. 10.1.3. договору страхування укладеного між ВАТ та ОСОБА_2 дія цього договору припиняється у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. Так як ОСОБА_2 навіть після попередження надісланого йому у липні 2008 року не сплатив платіж у сумі 4653.75 грв, який він повинен був сплатити до 11 травня, договір з ним було розірвано і повідомлено його про це у письмовій формі. У зв’язку з цим, кошти в сумі 4635.73 грв., які він надіслав 15.10.2008 р. було повернуто в банк 06.11.2008 р. Вона вважає, що ДТП, яка трапилася 31.10.08 р. за участю автомобіля НОМЕР_2 не може розглядатися як страховий випадок, так як договір добровільного страхування № 32-31\051383 уже не діяв. Також не визнає позов у частині стягнення моральної шкоди тому, що між сторонами у даному випадку діяли договірні відносини, а даним договором відшкодування моральної шкоди не передбачено.     Факт прибуття на місце пригоди працівника страхової компанії не означає визнання договору, так як це могло  бути просто по його неуважності, через те, що він не перевірив чи є даний договір дійсним.

    Третя особа, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» заявило самостійні вимоги до ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення  на його користь 168920 грв. Посилається на те, що транспортний засіб КІА № НОМЕР_1 був придбаний ОСОБА_2 за кошти надані йому банком у кредит. Згідно умов кредитного договору цей автомобіль був застрахований у ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» згідно страхового договору № 32-31\051383. Так як на сьогоднішній день кредит банку не повернуто страхова сума повинна бути страховою компанією виплачена банку. В ідмову страхової компанії від виплати страхової суми вважає безпідставною, так як за два тижні до настання страхового випадку ОСОБА_2 сплатив страховий внесок і страхова компанія його прийняла, що свідчить про продовження дії страхового договору. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, так як у  відповідності до страхового договору у випадку настання страхового випадку вигодонабувачем є банк «Фінанси та Кредит». Банк бере на себе зобов’язання після погашення кредиту решту грошей повернути позивачці.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, а вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» слід задовольнити частково виходячи з наступного. В судовому засіданні встановлено, що 08.02.2008 р., ОСОБА_2 уклав з Банком кредитний договір на підставі якого отримав кредит в сумі 149550 грв. для придбання автомобіля КІА  Sorento 2.51. Згідно п.5.1 цього  договору, придбаний автомобіль передається банку у заставу. А пунктом 5.2 було передбачено, що позичальник зобов’язується застрахувати на весь період дії кредитного договору на користь банку предмет застави у забезпечення виконання зобов’язань за цим договором на умовах погоджених з банком. 12.02.2008 р. між ОСОБА_2 та страховою компанією «Універсальна» було укладено страховий договір добровільного страхування наземного транспорту №  32-31\051383 на суму 169200 грв. Згідно цього договору страховик здійснює страхування транспортного засобу та зобов’язується здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а страхувальник зобов’язується сплатити страховий платіж на умовах визначених цим договором. За перший страховий випадок була визначена франшиза в сумі 1689.20 грв. Вигодонабувачем за цим договором є Банк «Фінанси та Кредит». Згідно порядку та умов виплати страхового відшкодування передбаченому п. 7 страхового договору оплата відповідної суми при настанні страхового випадку проводиться вигодонабувачу. Серед визначених договором страхових випадків є і ДТП за участю транспортного засобу. Такий випадок стався 30.10.2008 р. в результаті ДТП у яке потрапив автомобіль під управлінням ОСОБА_2 Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи стверджено, що у ОСОБА_2 стався гострий розлад кровообігу, гемарогічний некроз підшлункової залози, що в послідуючому викликає солярний шок в стані якого людина втрачає свідомість і не контролює свої дії. Того ж дня Бодак помер. Підстав передбачених даним договором, що дають можливість не визнавати випадок страховим і відповідно не виплачувати страхове відшкодування не встановлено і про них відповідач не заявляв. Твердження представника відповідача про те, що страхова сума не підлягає виплаті через те, що на момент настання ДТП договір страхування вже був припинений суд до уваги не приймає по таких мотивах. Наданим представником відповідача листом, який у липні 2008 р. був надісланий ОСОБА_2 стверджено, що у зв’язку зі  своєчасною несплатою ним страхового платежу  страхова компанія «Універсальна» достроково припиняє дію страхового договору автомобіля НОМЕР_3. Суд встановив, що станом на 11.05.2008 р. ОСОБА_2 дійсно не вніс на рахунок страхової компанії відповідну страхову суму і у відповідача були підстави для дострокового припинення договору. Однак згідно квитанції № 60 від 15.10.2008 р.  він сплатив на рахунок відповідача визначену договором суму 4653.75 грв. Компанія ці кошти прийняла і тримала їх до 06.11.2008 р., а потім повернула Банку з відміткою у платіжному дорученні, що повертає гроші, як помилково направлені, так як страховий договір достроково розірвано 29.07.08 р.  Такі дії страхової компанії суд розцінює як вчинені умисно з метою ухилитися від виконання взятих на себе згідно страхового договору зобов’язань. Підтвердженням цього є та обставина, що з 15-го жовтня до 6-го листопада пройшов 21 день і  до цього часу з боку страхової компанії не було ніяких спроб повернути гроші. Це означає, що прийнявши страховий платіж компанія автоматично продовжила дію страхового договору. Про це свідчить і та обставина, що її представник виїжджав  на страховий випадок що трапився з Бодаком. І тільки дізнавшись, що застрахована автомашина зазнала значних пошкоджень страхова компанія вирішила скористатися листом від 29.07.08 р. про припинення дії договору. Суд вважає, що така відмова від добровільно поновленого договору, після настання страхового випадку є неправомірною.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Частиною 5 статті 997 цього ж кодексу визначено, що у випадку відмови страховика від договору страхування у зв’язку з невиконанням страхувальником умов договору, страховик повертає страхувальникові страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору. Як було встановлено судом компанія «Універсальна» цього не зробила, тобто продовжила дію договору.

Висновком судової автотехнічної експертизи від 18.01.2010 р., наданим експертом ОСОБА_5 стверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 становить 160198.02 грв.

У матеріалах справи є висновок експертного товарознавчого дослідження також виконаний ОСОБА_5 27.11.2008 р. на замовлення ВАК СК «Універсальна» з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4 становить 127847.5 грв. Цей висновок по безготівковому рахунку був оплачений страховою компанією в грудні 2008 р., що свідчить про те, що страховий договір вважався компанією дійсним.

Суд віддає перевагу висновку від 18.01.2010 р., так як він винесений на підстави ухвали суду, якою експерт попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і крім того з нього вбачається, що різниця у вартості відновлювального ремонту виникла через те, що експертом було виявлено додаткові пошкодження на автомобілі.

Отже, при вартості відновлювального ремонту 160198.02 грв. з урахуванням франшизи стягненню з відповідача на користь Банку підлягає сума (160198.02 грв. – 1689.2 грв. =) 158508.82 грв.

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з відповідача моральної шкоди також слід відмовити. З тексту позовної заяви вбачається,  що позивачка просить стягнути моральну шкоду  за невиконання договору страхування. Однак відповідно до ст. 611 ЦК України  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом. Наслідки порушення умов договору, що був укладений між ОСОБА_2 та страховою компанією встановлені цим договором та нормами цивільного законодавства, які регулюють діяльність страхових компаній. Умови договору та вказані норми закону не передбачають відшкодування моральної шкоди при невиконанні зобов’язань у правовідносинах, що виникли між сторонами.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, ст. 526, 626, 655 ЦК України суд,

                                  Р І Ш И В:

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

 Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити. Стягнути з ВАТ "Страхова компанія "Універсальна" на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» сто п’ятдесят вісім тисяч п’ятсот вісім гривень та 82 коп..

    Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.

      Головуючий:                                                                                 Гримут В.І.