Справа № 2а-372/2010/0818
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2010 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до роти ДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ УМВС України в м. Немірів області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому зазначила, що при проходженні техогляду її автомобіля співробітниками ДАІ її було повідомлено, про те, що відносно неї прийшла постанова серії АВ № 060451 від 25.02.2009 року щодо притягнення її до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 кілометрів на годину, а саме в постанові зафіксовано перевищення швидкості руху автомобіля позивача на 34 км/год.. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобом фіксації швидкості – «Візир-0807177». Протокол у справі про адміністративне правопорушення їй не надався.
З вказаною постановою не згодна з тих підстав, що: рішення по адміністративній справі було винесено без її участі та врахування її пояснень; інспектором при винесенні постанови не виконано вимоги ст.ст. 33, 280 КУпАП України; в постанові не зазначено реквізитів приладу, який зафіксував адміністративне правопорушення, його тип, а також повірка конкретного екземпляру приладу; в постанові відсутні дані про особу, яка проводила фіксацію засобом фотозйомки; з фото, що містить постанова по справі про адміністративне правопорушення, не вбачається, на якій саме дорозі рухався належний йому автомобіль, що позбавляє можливості встановити дозволену швидкість на відображеній частині дороги та встановити перевищення швидкості автомобіля.
Зазначаючи, що про оспорювану постанову позивачу стало відомо лише при проходженні техогляду автомобіля, лист із постановою позивач не отримувала взагалі та про винесення постанови їй не було відомо, позивач просить поновити строк на її оскарження.
Посилаючись на вищевикладене за позовом просить постанову про адміністративне правопорушення серії АВ № 060451 від 25.02.2009 року скасувати.
В судове засідання позивач не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень на позов не надав.
Вивчивши усі надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Вимогами статті 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожного руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що постановою серії АВ № 060451 від 25.02.2009 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.
Як свідчить з позовної заяви та не спростовано відповідачем, позивач оскаржувану постанову поштою у встановлені законом строки не отримувала.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена 25.02.2009 року, та не отримувалась позивачем у встановлені законом строки, заява ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження підлягає задоволенню.
Відповідач в процесі розгляду справи доказів на підтвердження своїх заперечень суду не надав, а тому справу розглянуто на підставі доказів, наданих позивачем.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Однак у постанові вказано, що зйомка велася приладом ”Візир”, що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає у своїй роботі керування інспектором ДАІ. Згідно з ”Методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості ”Візир”, останній призначений для вимірювання швидкості транспортних засобів, тому є спеціальним технічним засобом з функцією фото-, кіно- або відеозйомки. А фіксаційні матеріали даного приладу можуть використовуватися тільки як допоміжні для доказу на місці правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні позивача працівники ДАІ не зупиняли, про вчинення ним правопорушення не повідомляли, протокол не складали.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 статті 10 Закону України «Про міліцію» обов’язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху. Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов’язкам міліції, регламентованих спеціальним Законом України «Про міліцію», а тому, вчинені з порушенням Конституції України. Більше того, той факт, що співробітниками ДАІ не було зупинено автомобіль, водій якого порушує правила дорожнього руху, з метою припинення адміністративного правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху, свідчить про те, що нагляд вівся приховано, що суперечить Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 №1111, а саме пункту 12.2, відповідно до якого потайний нагляд можливий лише під час руху в загальному потоці транспортних засобів.
Відповідно до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Проте, відповідач не вказав у постанові про адміністративне правопорушення реквізитів документів про повірку технічного пристрою фотозйомки ВІЗІР № 0812505, за допомогою якого проводилась фотозйомка позивача 31.03.2009 року, що дає підстави вважати що такий пристрой не пройшов повірку (калібрування) відповідно до вимог ч. 2,3 ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Вказане дає підстави сумніватись в об’єктивності даних показів пристрою фотозйомки ВІЗІР № 0812505.
Відповідно до п. 13.2 «Інструкції з діяльності ДПС Державтоінспекції МВС України», затвердженої наказом МВС 13.11.2006 р. № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності порушення ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників щодо проходження ними інструктажу та складання заліків. Відповідно до п. 12.2, 12.3 даної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. В направлених позивачу документах відсутні докази проходження інструктажу з експлуатації технічного пристрою ВІЗІР особою, що проводила фотофіксацію, що також дає підстави сумніватись в правильності даних, на підставі яких винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У відповідності до ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи. Таким чином, фотографія не є речовим доказом в даній справі. Речовим доказом може бути визнаний лише носій інформації, на який її було записано.
Частиною 3 статті 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Таким чином, фотографія, отримана з порушенням Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України, Закону України «Про міліцію» та Конституції України не може братись до уваги судом в якості доказу факту вчинення правопорушення.
Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 2 статті 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд на підставі ст. 2 КАС України перевіривши чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку, встановив, що інспектор виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення не обґрунтовано, оскільки при накладенні адміністративного стягнення не врахував всі обставини, що мають значення для прийняття рішення та не врахував права особи на участь у процесі прийняття рішення, а саме обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії АВ № 060451 від 25.02.2009 року про накладання на ОСОБА_1 штрафу в сумі 300 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч. 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, та поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ст. 187 КАС України.
Повний зміст постанови виготовлено 23.02.2010 року.
Суддя: Ю.В.Геєць
ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ЗАПОРІЖЖЯ
69035 м.Запоріжжя, вул.Перемоги, 51 т. 226-00-29
___________________________________________________
роти ДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ УМВС України
в м. Немірів
22800, м. Немірів, вул. Горького, 8
23.02.2010 року
№ 2а-372/2010
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, направляє Вам копію постанови від 09.02.2010 року по справі за позовом позовом ОСОБА_1 до роти ДПС ДАІ ОДДЗ УДАІ ГУ УМВС України в м. Немірів області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – для відома.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя Ю.В. Геєць