Справа № 2А-125/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
місто Ковель 15 лютого 2010 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі: головуючого - судді Наваляного А.Д., розглянувши в приміщенні Ковельського міськрайонного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2007 років позивачу така допомога не нараховувалась та не виплачувалась, а починаючи з 01.01.2008 року виплата проводиласьне в повному обсязі, що суперечить нормам діючого законодавства. Прохає зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, виходячи з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивач в судове засідання не з’явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлений позов підтримує повністю та прохає його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про слухання справи у його відсутності та письмові заперечення проти позову зі змісту яких слідує, що управління пенсійного фонду України в Ковельському районі виплачувало позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до вимог чинного законодавства та в межах виділених коштів. Фінансування виплат, пов’язаних із застосуванням Закону України "Про соціальний захист дітей війни" проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Крім того, законодавством України не врегульоване питання щодо розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" визначення мінімального розміру пенсії за віком наведене у цій статті застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених цим Законом. Крім того вказує, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та прохає в задоволенні позову відмовити з мотивів його безпідставності.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України в Ковельському районі, що підтверджується пенсійним посвідченням № 123879, виданим 20.01.1997 року з проставленою у ньому відміткою "Дитина війни" .
Протягом 2006-2007 років позивачу надбавка до пенсії, як дитині війни не нараховувалась та не виплачувалась, а починаючи з 01.01.2008 року нараховувалось та виплачувалось підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що стверджено відповідачем у письмових запереченнях на позов та довідкою управління пенсійного фонду України у Ковельському районі за № 23/03/01 від 20.01.2010 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, дія статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” була відновлена з 09.07.2007 року, а тому позивачу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року повинно проводитись нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ ”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ ”Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином, дія статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачу у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Враховуючи, що відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 управління Пенсійного фонду України в місті (районі) за місцем обліку пенсіонера відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Ковельському районі провести позивачу нарахування та виплату недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст.6 ЗУ ”Про соціальний захист дітей війни”.
Представником відповідача в запереченнях на позов вказано, що позивачем пропущено строк для звернення до адміністративного суду, у зв’язку з чим та прохає в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України ”Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 року (з наступними змінами та доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 9 ч. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а тому в даному випадку суд вважає, що позивачем не пропущено строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 3, 6, 8-11, 86, 94, 105, 158-163 КАС України, та на підставі ст. 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” , -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов’язати управління пенсійного фонду України в Ковельському районі Волинської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (30 % мінімальної пенсії за віком) за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з моменту підписання постанови, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.
Головуючий: А.Д. Наваляний