Справа № 2-2051/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 року місто ОСОБА_1
Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі: головуючого судді - Плавича І.В.,
при секретарі - Бабаєвій З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
В проваджені вказаного складу відповідного районного суду міста ОСОБА_1 в теперішній час знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі за текстом -ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ) про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позивач, обгрунтовуючи свою позицію посилалась на те, що з 05 вересня 2000 року вона працювала на різних посадах в структурі ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ. Пізніше, на підставі відповідного наказу керівника підприємства від 18 квітня 2005 року ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади за ст. 40 ч. 1 КЗпП України у зв’язку із скороченням посади начальника відділу збуту. Позивач вбачає, що адміністрацією підприємства при її звільнені були допущені значні порушення трудового законодавства, що й явилось підставою для її звернення до суду із вимогами про поновлення її на роботі, стягнення суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та суми компенсації заподіяної моральної шкоди.
У відкритому судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_2 3а ордером та безпосередньо позивач ОСОБА_2 цілком підтримали уточнені позовні вимоги, просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Повноважний представник ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ за довіреністю у судове засідання з’явився, від імені та в інтересах підприємства позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення і посилання позивача за суттю, що викладені у позові, а також висловлені позивачем, адвокатом позивача, представником сторони відповідача безпосередньо в суді, оглянувши представлені сторонами та витребувані судом письмові докази, допитавши свідків, суд переконався, що в позові ОСОБА_2 належить відмовити - з наступних підстав.
Під час судового розгляду справи було встановлено, що з 05 вересня 2000 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала в структурі ТОВ „На здоровье", яке в подальшому було реорганізоване в ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ. Позивачем займались різні посади, останньою з яких була посада начальника відділу збуту підприємства, що вичерпно підтверджується наданими позивачем фотокопіями Трудової книжки ОСОБА_2 від 11 грудня 1977 року та вкладишу до Трудової книжки від 05 вересня 2000 року, які є у справі.
Проте, згідно Наказу генерального директора ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ під № 13-Л від 18 квітня 2005 року, ОСОБА_2 була звільнена з займаної посади у зв’язку з оптимізацією структур дочірніх підприємств та скороченням посади начальника відділу збуту.
Стороною відповідача була представлена суду фотокопія даного наказу, яка містить власноручний підпис ОСОБА_2, напис: „С приказом ознакомлена" та дату: „18.04.05 г. ", й знаходиться у справі.
При цьому як з’ясовано судом, керівник підприємства Наказом № 19-П від 17 лютого 2005 року, попередив ОСОБА_2 про майбутнє скорочення з 17 квітня 2005 року посади начальника відділу збуту у зв’язку з оптимізацією структур дочірніх підприємств. З документу вбачається, що даний наказ був зачитаний вголос за присутності ОСОБА_2, оскільки від виконання підпису про засвідчення ознайомлення з актом остання відмовилась, що підтвердили підписами працівники підприємства ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 Проте одночасно, на звороті документу мається підпис й самої ОСОБА_2 та напис „Копию приказа получила" та дата: „17.04.05 г.".
Вказані дії керівництва ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ цілком відповідають ст. 49-2 ч. 1 КЗпП України, згідно якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Обгрунтовуючи правову підставу запровадження скорочення штату на підприємстві, представник ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ надав суду засвідчену копію Протоколу зборів дирекції фірми „Люстдорф" у формі ТОВ під № 1 від 11 лютого 2005 року, підписаного генеральним директором, виконавчим директором, фінансовим директором з повісткою дня про оптимізацію структури ДП „На здоровье" міста ОСОБА_5 і скорочення посади начальника відділу збуту. Тобто з цього випливає, що рішення про звільнення ОСОБА_2 3 посади начальника відділу збуту було прийнято керівником підприємства фактично за рішенням власника підприємства стосовно оптимізації структури.
Позивач ОСОБА_2 на підтвердження порушень трудового законодавства з боку ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ посилалась на ті обставини, що рішення про її звільнення було прийняте під час її тимчасової непрацездатності, в обгрунтування чого представила суду довідку лікаря Одеської поліклініки № 29 ОСОБА_6 від 20 квітня 2005 року, згідно якої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18 квітня 2005 року по 20 квітня 2005 року знаходилась на амбулаторному лікуванні в установі.
Дійсно, як регламентує ст. 40 ч.3 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Однак, згідно приписів Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров’я України під № 455 від 13 листопада 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (надалі за текстом - Інструкція), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Вдача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.14, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6. Відповідно п.п.1.3., 1.3.1. Інструкції, листок непрацездатності видається, зокрема громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Разом з тим, згідно п.2.19. Інструкції, особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов’язковим зазначенням часу проведеної консультації.
Тобто викладене підтверджує обгрунтованість позиції ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ та приводить суд до висновку, що надана ОСОБА_2 довідка від 20 квітня 2005 року за підписом лікаря ОСОБА_6 не може сприйматись як належне підтвердження тимчасової непрацездатності позивача та підлягає критичній оцінці.
Стосовно посилань ОСОБА_2 на неврахування її переважного права на залишення на роботі при вивільненні та незапропонуванні особі іншої роботи на тому ж підприємстві, судом звернуто увагу на ст. 49-2 ч.ч.2, 3 КЗпП України, за якими при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Як свідчить Довідка № 19/2-юр від 11 жовтня 2007 року, що складена генеральним директором ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ, з 18 квітня 2005 року в штаті підприємства відсутня посада начальнику відділу збуту. А як випливає з Довідки № 19/2-юр від 11 жовтня 2007 року підприємства, станом на 11 жовтня 2007 року штат підприємства взагалі складає дві посади: посада генерального директора - 0, 5 ставки посадового окладу, на якій працює ОСОБА_7, та посада головного бухгалтера - 0, 5 ставки посадового окладу, на якій працює ОСОБА_8
Окрім того, в матеріалах справи присутня Довідка № 11/1 від 04 березня 2009 року, що складена генеральним директором ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ, згідно якої підприємство підтверджує, що в період з 17 лютого 2005 року по 18 квітня 2005 року були відсутні вільні посади, а на підставі Довідки 11/3 від 04 березня підприємство свідчить, що в теперішній час штат ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ складається лише з посади генерального директора.
При цьому, згідно розділу „Додаткові відомості" Особової картки працівника ОСОБА_2 № 13, під табельним номером НОМЕР_1, алфавіт, Д", 17 лютого 2005 року остання була сповіщена про скорочення посади відділу збуту, прохань залишити на підприємстві на іншій посаді та про наявність переваг в залишенні на роботі не заявляла. 25 лютого 2005 року за власною заявою, особі надано основну відпустку по 17 квітня 2005 року. 18 квітня 2005 року працівнику була виплачена вихідна допомога та видана трудова книжка. Вказані обставини засвідчені підписом ОСОБА_2, та спростовують обгрунтованість її посилань з цього приводу.
Водночас, в матеріалах справи присутня належним чином засвідчена фотокопія Звіту про вивільнення працівників форми за підписом генерального директора підприємства з датою 18 лютого 2005 року, що подана в Центр зайнятості населення Малиновського району міста Одеси, в якому міститься відмітка установи № 325 від 18 лютого 2005 року. В документі зазначено про майбутнє вивільнення ОСОБА_2, начальника відділу збуту, зазначено її середньомісячну зарплату -327, 84 грн., стаж роботи за професією - 4 роки. Разом з тим, аналогічний Звіт підприємством був поданий до установи й 21 квітня 2005 року. В цьому звіті зазначено вже про фактичне вивільнення ОСОБА_2, також зазначено її посаду, середньомісячну зарплату та стаж роботи за професією.
Тобто, документи підтверджують, що з боку ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ в Центр зайнятості населення Малиновського району міста Одеси було подано відповідні звіти про майбутнє вивільнення особи за два місяці, а також про фактичне вивільнення працівника, в яких зазначено підстави вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, що цілком відповідає вимогам закону.
Відповідно до вимог ст. 116 ч.ч. 1, 2 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. При цьому, в разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Судом, в порядку перевірки дотримання повноважними особами ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ даної вимоги трудового закону, звернуто увагу на платіжну відомість від 18 квітня 2005 року за № НЗП-000021 типової форми № 53 за квітень 2005 року на суму 1059, 96 гривень, яка підтверджує факти розрахунку підприємства з працівником та отримання позивачем ОСОБА_2 всіх нарахованих сум виплат. Разом з тим, з документу вбачається, що вона отримала розрахунок в день 18 квітня 2005 року, або 19 квітня 2005 року, що також свідчить про належне виконання вимог закону адміністрацією підприємства та знов спростовує доводи ОСОБА_2 стосовно її тимчасової непрацездатності саме на той період.
Резюмуючи все вищенаведене, судом не встановлено жодних порушень діючого трудового законодавства України в діях адміністрації ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ стосовно звільнення працівника ОСОБА_2 3 підприємства у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників.
Позивач ОСОБА_2 в уточненому позові одним з пунктів вимог ставить питання про стягнення на її користь суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. З урахуванням викладеного й відмовляючи у даному позові, в цьому контексті суд виходив з наступного.
По-перше, суд не встановив порушень закону в процедурі і порядку звільнення ОСОБА_2, з чого слідує відсутність передбачених законом, обгрунтованих підстав для поновлення працівника на роботі. У зв’язку з цим і вимога ОСОБА_2 про стягнення суми середнього заробітку не підлягає задоволенню.
Однак окрім того, при судовому розгляді справи було досліджено й проаналізовано Відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України від 23 жовтня 2007 року, що надані Державною податковою інспекцією у Овідіопольському районі Одеської області, про суми виплачених доходів на ОСОБА_2 в період з 01 квітня 2005 року по 31 березня 2007 року. Згідно цих відомостей ОСОБА_2 отримувала доходи з таких джерел: з 18 квітня 2005 року по 30 червня 2005 року в ТОВ „Імперія" (код ЄДРПОУ 20928069) нарахованого та виплаченого доходу 2433, 33 гривень зарплати та 928, 56 гривень державного страхування; з 05 жовтня 2005 року по 24 лютого 2005 року в ПТП, Лазурний берег" (код ЄДРПОУ 30946124) нарахованого та виплаченого доходу 1626, 27 гривень зарплати в 4 кварталі 2005 року та 1062, 25 грн. зарплати в 1 кварталі 2006 року.
При цьому, згідно повідомлення № 4-407 від 14 листопада 2007 року, складеного начальником Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Одеської міської ради, за архівними даними установи ОСОБА_2 3ареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в Суворовській районній адміністрації Одеської міської ради з 22 липня 1999 року. Відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 у відділі не має.
Викладене додатково спростовує посилання позивача по справі стосовно невидачі їй при звільненні з ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ трудової книжки, а також окрім вже наведеного судом, свідчить про необгрунтованість вимог ОСОБА_2 стосовно стягнення суми середнього заробітку з підприємства-відповідача.
Дійсно, як регламентує ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Так, згідно ст. 23 ч.ч. 1, 2 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Водночас, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.
Відповідно ст. 23 ч.ч.3, 4 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. До речі, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Як наводить ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Проте, на переконливу думку суду, в процесі розгляду даної цивільної справи не встановлено наявності порушень прав і законних інтересів ОСОБА_2 повноважними особами ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі ТОВ при її звільнені, через що й неможна вести мову про наявність в даному спорі вини підприємства будь-якого характеру та факту заподіяння ОСОБА_2 моральної шкоди взагалі. У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення відповідної вимоги ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ДП „На здоровье" фірми „Люстдорф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ст. 295 ч.4 ЦПК України.