РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Кашапової Л.М.
суддів Снітка C.O.
Худякова A.M.
при секретарі Ганько Ю.І.
з участю позивача, представника позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до
ОСОБА_3 про витребування коштів з чужого незаконного володіння, -
встановила:
В серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача призначені їй 3500грн. одноразової допомоги при народженні дитини - доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, які були отримані і привласнені ним без законних підстав.
В грудні 2008 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ОСОБА_3 безпідставно утримувані ним кошти в сумі 5350грн., посилаючись на те, що відповідач отримав на
Справа № 22 ц - 644 Головуючий у 1 інст. Замега О.В.
Категорія 57 Суддя - доповідач Кашапова Л.М.
пошті призначені для дитини гроші в сумі 5950грн., приховавши від неї як факт отримання, так і розмір отриманих коштів. В результаті її неодноразових вимог щодо повернення грошей, віддав лише 600грн., а іншу суму привласнив і повертати відмовляється.
Зазначала, що виплата вказаних коштів проводилась через поштове відділення зв'язку с Скраглівка Бердичівського району Житомирської області. Відповідач 18 серпня 2007 року власноручно одержав зазначену державну допомогу на дитину без її відома і доручення та, залишивши сім'ю, перейшов проживати до своєї матері.
Посилаючись на те, що відповідач став проживати окремо від дитини і не бажає повертати кошти, призначені на утримання доньки, просила стягнути з ОСОБА_3 привласнену ним грошову суму в судовому порядку.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального закону, не дано належної оцінки зібраним по справі доказам, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача безпідставно утримуваних коштів, суд першої інстанції, посилаючись на ч.1 ст.60 СК України, виходив з того, що зазначені грошові кошти є майном, набутим подружжям за час шлюбу, а тому належать дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Об'єктом спільної сумісної власності, на думку суду першої інстанції, є і виплати по державній допомозі сім'ям з дітьми, що призначена та надається одному з батьків дитини, який постійно проживає з дитиною, з метою створення умов для її повноцінного утримання та виховання.
З таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає дійсним обставинам справи і суперечить нормам матеріального закону, які регламентують спірні правовідносини.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно.
З матеріалів справи вбачається, що сторони від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.4,5). Позивачка постійно проживає з дитиною в с.Мирославка Бердичівського району та фактично здійснює за нею догляд (а.с.7). Після народження дитини ОСОБА_2 звернулась у встановленому законом порядку до органів праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації і на її ім'я відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751 було призначено виплату одноразової допомоги при народженні дитини в період з 01.02.2007 року до 28.02.2007 року в сумі 3400грн. та в період з 01.03.2007 року по 29.02.2008 року по 425 грн. щомісячних виплат до досягнення дитиною віку одного року. Вказані кошти перераховувались позивачці через поштове відділення зв'язку с.Скраглівка Бердичівського району Житомирської області.
Відповідач 18.08.2007 року без відома позивачки та без її письмового доручення в поштовому відділенні зв'язку с Скраглівка Бердичівського району отримав перераховані управлінням праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації на ім'я позивачки виплати цільового призначення, а саме: одноразову допомогу при народженні дитини в сумі 3400грн. та по 425грн. щомісячних платежів до досягнення дитиною однорічного віку за березень-серпень 2007 року, а всього згідно відомості №7 за серпень 2007 року в сумі 5950грн.; та допомогу по вагітності та пологах в сумі 550грн., що підтверджується документальними доказами, на яких стоїть особистий підпис ОСОБА_3, та привласнив їх без будь-яких законних підстав і лише 600грн. повернув на вимогу позивачки (а.с.6,10,12).
З пояснень відповідача вбачається, що частину спірних коштів він позичив своїм родичам. Те, що відповідач потратив спірні кошти не на потреби дитини, а на власні потреби та потреби третіх осіб, підтверджується і фактом приховування відповідачем як від позивачки, так і від суду, інформації про отримання ним 18.08.2007 року допомоги по вагітності і пологах в сумі 550грн., призначеної і перерахованої на ім'я позивачки управлінням праці та соціального захисту населення Бердичівської районної державної адміністрації через відділення поштового зв'язку с.Скраглівка Бердичівського району.
За даних обставин, коли відповідач (набувач) збагатився за рахунок позивачки (потерпілої) поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (правова підстава відсутня), спірні правовідносини повинні регулюватися ч.1 ст.1212 ЦК України, тобто виникає обов'язок повернути безпідставно отримане (придбане) майно у вигляді помилково виданих в поштовому відділенні зв'язку неналежному набувачу коштів.
Такий різновид цивільно - правової санкції застосовується до всіх вимог про повернення безпідставного збагачення незалежно від того, чи виникло безпідставне збагачення внаслідок поведінки набувача майна, самого потерпілого, третіх осіб чи виникло мимоволі. Цільове призначення виплачених державою на ім'я позивачки коштів (одноразова допомога при народженні дитини, щомісячна допомога до досягнення дитиною віку одного року) вказують на те, що набувач (відповідач), який проживає окремо від сім'ї, збагатився за рахунок потерпілого (позивачки) поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, а тому вимоги ч.1 ст.60 СК України, якими керувався суд першої інстанції, не можуть поширюватися на спірні правовідносини.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати, оскільки при його ухваленні суд неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та ухвалити нове рішення про задоволення позову і стягнення з відповідача на користь позивачки 5350грн. (5950.00-600.00) безпідставно утримуваних коштів по одноразовій допомозі при народженні дитини, щомісячних виплат до досягнення дитиною віку одного року, так як саме на ім'я позивачки була призначена та надавалась у виплату державна допомога при народженні дитини, яка проживає з нею, з метою створення умов для її повноцінного утримання та виховання, а внаслідок безпідставного отримання спірних коштів та безпідставного розпорядження ними з боку відповідача відбулось нецільове використання зазначених коштів.
Поряд з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог ч.1 ст.11 ЦПК України, згідно яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог, не може вийти за межі позову, а тому з приводу безпідставно отриманої відповідачем допомоги по вагітності та пологах, нарахованої позивачці в сумі 550грн., рішення не постановляє.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а саме: 77грн.(51.00+26.00) витрат по оплаті судового збору та 60грн.(30.00+30.00) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи в судах першої та апеляційної інстанції; та достягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 3грн. 25 коп.(2.50+0.75).
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 грудня 2008 року скасувати.
Ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5350грн. безпідставно утримуваних коштів, 77грн. витрат на оплату судового збору, 60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільної справи, а всього 5487грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави 3 грн. 25коп. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.