Справа № 22ц- 20189 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 52 (1) Українець Ю.Й.
Доповідач - Соколам И.О.
УХВАЛА
Іменем України
17 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Митрофанової Л.В.
суддів - Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
при секретарі - Бондарь Ю.А. за участю: позивача ОСОБА_2 представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача Веселова Антона Вікторовича
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рога від 23 жовтня 2008 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про поновлення на роботі; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_3, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки судом не з’ясовано обставини, які мають значення для справи;судом не витребувано Правила внутрішнього трудового розпорядку, в п. 2.5.1 яких зазначено, що адміністрація повинна під розписку роз’яснювати працівникам умови договору, які змінюються;за яким графіком позивач працював з липня 2005 року; відомості в чому полягала виробнича необхідність переведення позивача на 5-ти денний графік роботи, а потім на 11, 2 графік роботи в 2006 році та розпорядження з цього приводу з відміткою про ознайомлення робітників з новими графіками роботи; не взяв до уваги, що відповідачем не ознайомлено позивача з розпорядженнями; позивача звільнення поза межами строку; невихід працівника на роботу пов’язаний з незаконним переведенням:
Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працював у ВАТ «ЦГЗК» слюсарем рухомого складу локомотивного депо управління залізничного транспорту з 19.07.2005 року згідно наказу № 124К-2219.
Наказом від 08.10.2007 року № 385-к позивач звільнений з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини та порядок звільнення позивача, дав їм належну правову оцінку і обгрунтовано дійшов висновку про відмову в поновленні на роботі позивача на попередній посаді за прогул без поважних причин 29 квітня 2007 року та 01 травня 2007 року.
Доводи представника позивача в апеляційній скарзі щодо не ознайомлення позивача з розпорядженням № 2905 від 18.12.2006 року та про те, що позивач не здійснив прогул 29 квітня 2007 року та 1 травня 2007 року є безпідставними, оскільки із матеріалів справи вбачається, що з 18.12. 2006 року позивач працював з тривалістю робочого дня 11, 2 години відповідно до розпорядження № 2905 від 18.12.2006 року. Ця обставина підтверджується табелем виходу на роботу за грудень 2006 року та січень 2007 року (a.c.50, 51) та нарядами за грудень 2006 року (а.с. 69, за січень 2007 року (а.с. 75).
Доводи апеляційної скарги щодо звільнення поза межами строку є безпідставним, оскільки позивач відпрацювавши в травні 2007 року три робочі дні пішов на лікарняний, та знаходився на лікарняному в червні та липні 2007 року, а згідно п.8 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності.
Доводи апеляційної скарги щодо невиходу працівника на роботу у зв’язку з незаконним переведенням не є підставою для скасування законного рішення, оскільки розпорядження про зміни умов праці не визнано незаконним на час розгляду справи.
Іншу доводи зводяться до переоцінки висновку суду та незгодою по їх оцінці судом і правого значення для вирішення спору не мають.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.