УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА         Справа  № 1-9/ 2010 рік

попереднього розгляду справи

5  лютого  2010 року                                                м. Житомир

    Суддя апеляційного суду Житомирської області Фомін Ю.В. ,

з участю  :        прокурора               Глазунова С.В. ,

                           секретаря               Кашенко Л.М. ,                                  

                          захисника               ОСОБА_1 ,

                  обвинувачених               ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

попередньо розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду матеріали кримінальної справи про обвинувачення   ОСОБА_4, ОСОБА_2 та  ОСОБА_5 у вчиненні злочинів передбачених     ст. ст. 187 ч. 3, 377 ч. 2, 378 ч. 2 КК України , -

в с т а н о в и в  :

                   Прокурор Глазунов С.В. та захисник ОСОБА_1 вважали, що немає підстав для призначення справи до судового розгляду та заявили письмові клопотання  про  повернення  кримінальної справи  на  додаткове  розслідування  з тих  підстав,  що   органом  досудового слідства не виконані вимоги ухвали Верховного Суду України від 16 квітня 2009 року. Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали вказані клопотання.

 Органом досудового слідства не виконані вимоги ухвали Верховного Суду України від 16 квітня 2009 року якою скасований вирок апеляційного суду Житомирської області від 4 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та  ОСОБА_5 та кримінальна справа направлена на нове розслідування.

 Не входячи в оцінку доказів, вважаю, що органом досудового слідства (прокуратура м. Рівне), зокрема, не були виконані такі зазначені в ухвалі Верховного Суду України вимоги:

  - орган досудового слідства в постановах про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як обвинувачених та в обвинувальному висновку в самій загальній формі послалався на те, що вони та дві невстановлені слідством особи з метою дискредитувати ОСОБА_6, як голову районного суду, перешкодити в подальшому можливому призначенні його на посаду голови апеляційного суду та з корисною метою заволодіння його майном, умисно, заподіяли останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинили пошкодження майна у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, а також розбійний напад на нього. Крім того, під час вчинення на ОСОБА_6 нападу ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 також вимагали повідомити, які справи він розглядає в суді, і де ховає гроші, нібито протиправно отримані під час здійснення діяльності пов'язаної із правосуддям.

    Із такої формули пред'явленого ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинувачення неможливо зробити правильний висновок, з якою конкретно метою засуджені та невстановлені особи вчинили інкриміновані злочини: з метою дискредитувати ОСОБА_6 як суддю та перешкодити в призначенні його на посаду голови апеляційного суду, з метою заволодіння його майном та грошима, нібито протиправно отриманими ним під час здійснення правосуддя, чи саме у зв'язку з його діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, і чи мала така діяльність законний характер;

 - орган досудового слідства пред'явив ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинувачення у тому, що вони та невстановлені особи при нападі на ОСОБА_6 відкрито заволоділи його особистим майном на загальну суму 1280 гривень. Однак, коли, де, хто саме та яким чином під час нападу на ОСОБА_6 заволодів належним йому майном, орган досудового слідства в постановах про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як обвинувачених та в обвинувальному висновку не зазначив;

      - пред'являючи ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 обвинувачення  в

умисному пошкодженні ними та невстановленими особами належного потерпілому майна, орган досудового слідства тільки в самій короткій формі послалався в постановах про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_2 та  ОСОБА_5 як обвинувачених та в обвинувальному висновку на те, що вони вчинили підпал автомобіля ОСОБА_6 Але, хто конкретно та яким чином вчинив такий підпал, орган досудового слідства у справі не з'ясував і в порушення вимог ст. ст. 132 та 223 KПK України в постановах про притягнення ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 як обвинувачених та в обвинувальному висновку цих обставин не зазначив. Такі дані свідчать, що орган досудового слідства належним чином не установив мотивів кожного з тих злочинів, за які вони засуджені, не установив всіх необхідних обставин, пов'язаних із заволодінням майном потерпілого на загальну суму 1280 гривень та підпалом його автомобіля, хоча ці обставини підлягали доказуванню, оскільки мають істотне значення для правильного вирішення справи.

         Для з’ясування вказаних питань та на виконання вказівки, зазначеної в ухвалі Верховного суду України, навіть додатково не був допитаний потерпілий ОСОБА_6, показання якого у вказаний ухвалі визнані не зовсім послідовними, а по цілому ряду обставин - суперечливими. Старший слідчий прокуратури м. Рівне обмежився лише складанням з цього приводу двох рапортів про причини його неявки в прокуратуру, не застосувавши передбачені кримінально-процесуальним законом заходи щодо забезпечення його явки.

 Співставлення обвинувального висновку по цій справи, який затверджений заступником прокурора м. Рівне Рівненської області 11 листопада 2009 року         (8 т., а.с. 151-188) з попереднім обвинувальним висновком, який затверджений заступником прокурора Рівненської області 7 червня 2006 року (3 т.,                   а.с. 404-433) вказує на те, що їх описові та резолютивні частини  ідентичні, що свідчить про формальне проведення нового розслідування, оскільки нового  обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не було пред’явлено і ніяких нових доказів по справі не було зібрано.

 Таким чином, вказаний у зазначеній ухвалі Верховного Суду України висновок про те, що при провадженні досудового слідства не були виконані вимоги ст. 64 КПК України, якою передбачено, що по кримінальній справі підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а також винність обвинувачених у вчинені злочину і мотиви злочину, в ході проведення нового розслідування не був усунутий.

 Згідно ст. 399 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

 У відповідності до роз'яснень п. 13 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» від           11 лютого 2005 року вказівки суду є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведенні дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними, що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування.

  Необґрунтовано в описовій частині обвинувального висновку зазначена обставина, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, - вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, оскільки вона входить в диспозицію складу злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України, у вчиненні якого їм пред’явлено обвинувачення. Тому вказана обставина підлягає виключенню.  

     Крім цього, обвинувачений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні заявили, що, зі слів третіх осіб, їм відомо, що 31 січня 2010 року обвинувачений ОСОБА_4 загинув при дорожньо транспортній пригоді. Тому необхідно з’ясувати, чи дійсно помер обвинувачений ОСОБА_4, та, в разі підтвердження цього факту, долучити до справи відповідні документи, прийняти щодо нього передбачене кримінально-процесуальним законом  рішення, а в разі направлення кримінальної справи до суду, необхідно скласти новий обвинувальний висновок.

    Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду України від 16 квітня 2009 року, якою був скасований вирок апеляційного суду Житомирської області від              4 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та кримінальна справа направлена на нове розслідування, органом досудового слідства не виконані, а вказані в ній однобічність, неповнота та порушення вимог кримінально-процесуального закону можуть бути усунуті лише органом досудового слідства, тобто під час провадження досудового слідства були допущені такі вище зазначені порушення вимог КПК України, без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду, на підставі ст. 246 КПК України, кримінальна справа підлягає поверненню прокурору Рівненської області для організації додаткового розслідування.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 237, 240, 244, 246 КПК України, -

                                            п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Глазунова С.В.  та захисника ОСОБА_1  задовольнити.

Кримінальну справу про обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та  ОСОБА_5  у вчиненні злочинів передбачених   ст. ст. 187 ч. 3, 377 ч. 2,  378 ч. 2 КК України повернути прокурору Рівненської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_4 ,   ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишити попередній     -  підписку про невиїзд з місця постійної реєстрації.

Постанова може бути оскаржена і на неї може бути внесено касаційне подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом семи діб з дня її проголошення.

          Суддя  апеляційного суду

          Житомирської області                                              Ю.В. Фомін