Справа № 2а-166
2010 р.
КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
85302 м. Красноармійськ, Донецької області, вул. Горького, 20, тел./факс: 06239-20265
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2010 року м. Красноармійськ
Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого – судді Писанець Н.В.
при секретарі - Яцина Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И В :
15 січня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області про визнання бездіяльності щодо нездійснення виплати допомоги «дитині війни» у 2009 році та стягнення такої допомоги за 2009 рік в сумі 1240,20 грн. Посилалась на те, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитина війни», у зв’язку з чим, відповідно до ст. 6 цього Закону, відповідач повинен був нараховувати і сплачувати їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак, відповідач у 2009 році допомогу в зазначеному розмірі їй не сплачував, через що вона отримала лише 597,60 грн., замість 1837,80 грн., у зв’язку з чим, сума недоплаченої допомоги складає 1240,20 грн. Просила бездіяльність відповідача щодо невиплати допомоги йому, як «дитині війни» визнати протиправною, та, стягнути на її користь невиплачену допомогу в розмірі 1240,20 грн., а також, 3,40 грн. судового збору. Справу просила розглядати без її участі.
Відповідач позовних вимог не визнав з підстав, викладених у поданих суду по суті позовних вимог запереченнях, вважаючи свої дії такими, що відповідають чинному законодавству, що регулює спірні правовідносини. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає не законними. Крім того, наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, вважаючи, що такий строк позивачем пропущений. Просив відмовити в задоволенні позову. Справу просив розглядати без його участі.
З’ясувавши обставини справи, встановивши фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та перевіривши докази на їх підтвердження, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № 112604 (а.с.11).
Згідно довідки відповідача позивачу у 2009 році пенсія підвищена на 49,80 грн. як «дитині війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не надала поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізналась із засобів масової інформації. Суд вважає, щю незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
У зв»язку з тим, що позивач звернулась з адміністративним позовом до суду 15.01.2010р., її вимоги щодо зобов»язання Управління Пенсійного фонду у м.Красноармійську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2008 році не підлягають задоволенню, у зв»язку з наполяганням відповідачем на застосуванні судом вимог ч.1 ст. 100 КАС України щодо строку позовної давності.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 року до 31.12.2008 року.
Відповідно до ст.54 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.
Але суд вважає безпідставними посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачено обчислення державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у твердих розмірах та визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком та щомісячної державної допомоги дітям війни.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2008 р. № 835-VI не передбачено обмежень у застосуванні на 2009 р. ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI, суд приходить до висновку, що з 01.01.2009 р. відповідач виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача з не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати до пенсії як особі, яка має статус «дитина війни» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є противоправною.
Втім, суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню за період з 15.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановлено законом. Частина 2 статті 99 цього Кодексу визначила, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач, звертаючись до суду 15.01.2010 року з даним позовом пропустив строк, передбачений ст. 99 КАС України.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
В своїх запереченнях відповідач наполягав на застосуванні такого строку.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення спірної допомоги в розмірі 1240,20 грн. суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування і виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача провести нарахування і виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії як особі, яка має статус «дитина війни» за період з 15.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.94 КАС України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений позивачем судовий збір в сумі 3,40 грн. (а.с.3).
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 8, 9, 10, 11, 86, 94, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області з не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як «дитині війни», за період з 15.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» противоправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, як «дитині війни», за період з 15.01.2009 р. по 31.12.2009 р. виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на постанову суду, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Суддя: