2-а – 2313/10

                                                                       П О С Т А Н О В А

                                                                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року                                                                                               м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька, у складі:

головуючого судді -                                                                                                            Тимченко О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії, -

                                                                                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду  з зазначеним позовом, вказавши, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків від розміру мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України про державний бюджет на відповідний рік не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Просить суд визнати неправомірну бездіяльність відповідача, щодо не нарахування їй доплати до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, зобов’язати відповідача провести нарахування з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року надбавки до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсій в Україні за віком та з січня 2010 року виплачувати щомісячно пенсію з доплатою надбавки, як дитині війни в розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивач у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмове клопотання з проханням розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька, ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмове клопотання з проханням розглядати справу без її участі. У задоволенні позовних вимог просив відмовити,  з наступних підстав. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року. Разом з тим, у 2007 році не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено, які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів, в якому порядку. Крім того, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, визначених відповідно до цього Закону. Таким чином, для перерахунків або підвищення пенсій він не застосовується. Підпунктом 2 пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, ст.. 6 викладена у такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». У зв’язку з чим учасникам війни виплачувалось пенсія на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2008 р. – 47,00 грн., з 01.04.2008 р. – 48,10 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 10 –рп від 22.05.2008 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постановою № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводяться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн. з 1 жовтня – 49,80 грн. Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.  У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачу, застосувавши положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.  

Відповідно до вимог п.10  ч.1 ст. 3 , ч.  3 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних у суду матеріалів та доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, народилася 24 жовтня 1934 року та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням (а.с. 6).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо  оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач не зверталася до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду з 01.01.2009року по 01.03.2009 року, не навела поважних причин його пропуску.

Розглядаючи позовні вимоги за 2009 рік, судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 01 січня 2009 року по 01 березня 2009 року, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни, за вищевказаний період (дата подання позову згідно штампа реєстрації 02.03.2010 року).

Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.

Позивач звернулася до суду з позовом 02.03.2010 року, після того, як нею було отримано відповідну пенсію без підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з 02.03.2009року.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 02.03.2009 року, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як “Дитини війни” на підвищення йому пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

   Позивач, починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 02.03.2009 року позивач додатково повинен отримувати підвищення до пенсії в розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 02.03.2009 року.

Відповідно до ст. 71 Закону України від 26.12.2008 р., № 835-4 «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто позовні вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії та виплатити державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у 2009 році підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов’язання відповідача робити перерахунок державної соціальної допомоги з урахуванням зростання мінімальної пенсії за віком у наступному являється необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок державної соціальної допомоги у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спору.

Таким чином, з 02.03.2009 року суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу державну соціальну допомогу, як дитині війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, у задоволенні позовних вимог про виплату державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2009 року по 01.03.2009 року та про зобов’язання відповідача здійснювати нарахування державної соціальної допомоги, як дитині війни, у майбутньому необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких було позивачеві відмовлено.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп. Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про неправомірну бездіяльність державного органу та зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, з 02 березня 2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 02 березня 2009 року з урахуванням раніше виплачених сум.  

У задоволені решти позовних вимог  - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 (однієї)   гривні.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви   про   апеляційне  оскарження,   встановленого   Кодексом   адміністративного   судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: