У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24 березня 2010 року   м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  

Верховного Суду України в складі:  

Жайворонок Т.Є.,   Лященко Н.П., Перепічая В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційними скаргами ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року, ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду   м. Києва від 8 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що ним пропущено встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті матері через важку хворобу. Із заявою про прийняття спадщини звернувся до нотаріальної контори в останній день, встановлений для її прийняття, але в цей день нотаріальна контора не працювала. Просив  суд визначити йому додатковий строк у три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року позов задоволено, визначено ОСОБА_5 додатковий строк в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року залишено без розгляду.

У подальшому ухвалою судді апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 прийнято до розгляду.

Ухвалою апеляційного суду  м. Києва від 8 грудня 2009 року зазначену апеляційну скаргу відхилено, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року залишено без змін.

12 жовтня 2009 року на адресу Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_5, в якій вона просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2009 року, посилаючись на порушення норм процесуального права, та передати питання про прийняття апеляційної скарги на новий розгляд до апеляційного суду.

27 січня 2010 року на адресу Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_5,  в якій вона просить скасувати рішення Дніпровського районного суду  м. Києва від 11 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду   м. Києва від 8 грудня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду                м. Києва від 11 серпня 2009 року розглянута по суті та відхилена ухвалою апеляційного суду   м. Києва від 8 грудня 2009 року.

За таких обставин відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали судді апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2009 року, якою апеляційну скаргу заявника було залишено без розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в  касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року та ухвалу апеляційного суду   м. Києва від 8 грудня 2009 року не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11 серпня 2009 року, ухвалу судді апеляційного суду м. Києва від 14 вересня 2009 року та ухвалу апеляційного суду   м. Києва від 8 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Є. Жайворонок

Н.П. Лященко

В.С. Перепічай