ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

Копія:

 УХВАЛА

іменем     України

3 березня 2009 року     м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських
Сил у складі:
головуючого   Леся В.І.,
суддів     Купельського А.В., Нікітіна Г.В.,

за участю прокурора відділу військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції Вороніна Є.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовців військової частини А3283 прапорщика ОСОБА_2 і сержанта ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК України, за апеляцією помічника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону на постанову військового місцевого суду того ж гарнізону від 4 лютого 2009 року,

встановила:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 обвинувачуються у тому, що 21 серпня 2008 року біля 4-ї години з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб викрали з будівлі на території військового містечка № ЗО м. Кривий Ріг сегментні чавунні радіатори системи опалення вагою 1 249 кг. і вартістю 5 730 грн. Викрадені радіатори вони збули в пункт прийому металобрухту за 800 грн., а отримані гроші використали на свій розсуд.

4 лютого 2009 року при попередньому розгляді справи за клопотанням прокурора та обвинуваченого ОСОБА_3 останній був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1, ст. б Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року (далі - Закону № 660-VI).

В апеляції помічник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону (прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції), посилаючись на істотне порушення судом Закону № 660-VI, просить постанову суду скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

справа № 11-11/2009

головуючий у суді 1-ї інстанції Коваленко В.Д.

В обґрунтування апеляції зазначено, що суд взяв до уваги лише наявність на утриманні обвинуваченого ОСОБА_3 двох неповнолітніх дітей, однак не врахував, що умисний злочин, у скоєнні якого обвинувачується зазначена особа, є тяжким. У зв'язку з чим до ОСОБА_3 не може бути застосований акт амністії.

Заслухавши доповідь судді Нікітіна Г.В., пояснення прокурора на підтримання апеляції, а також перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 і 6 Закону № 660-VI особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку звільняються від кримінальної відповідальності при скоєні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким та злочину, вчиненого з необережності, який не є особливо тяжким.

В постанові суду правильно зазначено, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК і має на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2

Проте поза увагою суду залишилося те, що частина 2 ст. 410 КК, за якою ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення, є тяжким злочином, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

У зв'язку із зазначеним вище до ОСОБА_3 не може бути застосований акт амністії, а судове рішення про його звільнення від кримінальної відповідальності як помилкове підлягає скасуванню.

Оскільки оскаржувана постанова містить данні про призначення до розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та виклик свідків на 10 лютого 2009 року і це рішення за строком втратило юридичну силу, то, на думку колегії суддів, постанова підлягає скасуванню повністю з направленням справи до суду першої інстанції для виконання вимог глави 23 КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду

ухвалила:

Постанову військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону від 4 лютого 2009 року скасувати і повернути кримінальну справу відносно ОСОБА_2 і ОСОБА_3, обвинувачених у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 410 КК, в суд першої інстанції на стадію попереднього розгляду.

Головуючий

судді