ВІЙСЬКОВИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ

Копія

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 лютого 2009 року     м. Севастополь

Колегія суддів військового апеляційного суду Військово-Морських Сил у складі:

головуючого     ЛЕСЯ В.І.,

суддів     НЕФЕДОВА B.C.,   КУПЕЛЬСЬКОГО А.В.,

за участю військового прокурора Феодосійського гарнізону КІНДРАТА В.Й., засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3,

розглянула у судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_4 на вирок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 28 листопада 2008 року, яким військовослужбовця військової частини Е6133Я капітана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Старокостянтинова Хмельницької області, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з червня 2002, засуджено за ч. 1 ст. 414 КК України до службового обмеження для військовослужбовців строком на 1 (один) рік і 6 (шість) місяців, з відрахуванням в доход держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення.

З засудженого на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 6958 грн. 88 коп.

Кошти в сумі 1128 грн. за проведення по справі судово-балістичної експертизи покладено на рахунок держави.

Справах» 11-1-2009

Головуючий у суді Іої інстанції ГАПОНОВ Д.Ю.

ОСОБА_2 визнано винними у порушені правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження, за наступних, зазначених у вироку, обставин.

19 вересня 2008 року близько 4 години 30 хвилин ОСОБА_2 біля готелю „Галіон" в селищі Коктебель м. Феодосії АР Крим порушив правила поводження зі зброєю, передбачені ст. ст. 15, 15-1 Закону України «Про міліцію», заподіяв ОСОБА_4 необережні тяжкі тілесні ушкодження.

В апеляції потерпілий ОСОБА_4 не погоджується з вироком, просить його скасувати, справу направити на новий розгляд для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення про вчинення якого засудженому не пред'являлось.

Крім того, в обґрунтування своїх доводів потерпілий посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, справу з надуманих причин розглянуто у закритому судовому засіданні, з порушенням його процесуальних прав.

Заслухавши доповідь судді КУПЕЛЬСЬКОГО А.В., пояснення прокурора, захисника та засудженого, які пропонували залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів військового апеляційного суду вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа поверненню військовому прокурору на додаткове розслідування з наступних підстав.

У судовому засіданні суд не перевірив з достатньою повнотою й об'єктивністю всіх доказів, на які послалися слідчі органи на обґрунтування своїх висновків про винність ОСОБА_2 у порушені правил поводження зі зброєю, що заподіяло потерпілому тілесні ушкодження, не дослідив спосіб вчинення та наслідків злочину, обставин, що стосуються спрямованості умислу підсудного, мотивів та мети вчинення ним дій.

Як на доказ винності ОСОБА_2 у порушенні правил поводження зі зброєю, в результаті яких потерпілому були заподіянні тілесні ушкодження, слідчі органи послалися на показання обвинуваченого та потерпілого, дані ними на попередньому слідстві, з яких видно, що 19 вересня 2008 року біля 3-ї години, коли ОСОБА_2 направив пістолет на ОСОБА_4, останній почав його відводити, внаслідок чого відбувся постріл, яким було поранено потерпілого. Ці покази суд поклав в основу вироку.

Між тим, суд безпідставно відхилив покази ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що ОСОБА_2 на зроблене зауваження спочатку вистрілив в його сторону, а потім підкликав його до себе, приклав пістолет до його голови і запитав, чи не прочистити йому мізки. Зазначені покази узгоджуються з першим поясненням ОСОБА_2 та іншими доказами, на які суд не звернув уваги. Тому, суду необхідно було всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі докази по справі, перевірити пояснення ОСОБА_4, що на нього здійснювався тиск під час досудового слідства, йому не було роз'яснено його права, він підписував протоколи допитів, не читаючи їх, а відтворення обстановки та обставин події було проведено не на місці вчинення злочину.

Крім того, відповідно до вимог ст. 334 КПК України суд у мотивувальній частині вироку повинен, крім способу вчинення злочину та його наслідків, зазначити також форму вини й мотиви останнього, обставини, які визначають ступінь винності підсудного. У даній справі ці вимоги закону не виконані.

Оскільки вирок у справі ухвалено на підставі неповно зібраних і недостатньо перевірених доказів, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а при його складанні порушені вимоги кримінально-процесуального закону, зазначений вирок не може бути визнано законним та обгрунтованим.

Відповідно зі ст. 22 КПК України, під час досудового слідства, прокурор і слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Ці вимоги закону органами досудового слідства у даній справі також належним чином не виконані.

Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 19 вересня 2008 року в період з 3 години 30 хвилин до 4 години ЗО хвилин, біля готелю «Галіон» в селищі Коктебель м. Феодосія АР Крим порушив правила поводження зі зброєю, передбачені ст. ст. 12, 15, 15-1 Закону України «Про міліцію». Після трьох пострілів в сторону моря з табельного пістолета «Форт 14 ТП» серійний НОМЕР_1, він патрон з патронника не видалив, пістолет на запобіжник не поставив, поклав його у внутрішній карман куртки, а не в кобуру. В обстановці, яка не потребувала застосування зброї, вийняв пістолет. Не впевнившись, що пістолет знаходиться на запобіжнику і не приведений в бойову готовність, направив його в сторону ОСОБА_4 та здійснив два неприцільні постріли, одним з яких заподіяв йому наскрізну вогнепальну рану м'яких тканин грудної клітки зліва, тобто тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Із першого пояснення ОСОБА_2 видно, що 18 вересня 2008 року біля кафе Троянда в с. Коктебель в нього відбувся інцидент з незнайомими особами, які погрожували йому ножем. Захищаючись від них, він застосував табельний пістолет «Форт 14 ТП», серійний НОМЕР_1, який забув залишити в розташуванні групи і зробив три постріли в сторону моря. Через деякий час, щоб справити природні потреби він відійшов в місце, яке погано освітлювалось. Перебуваючи там, він почув, що хтось до нього звертається. Побоюючись за своє життя, знаходячись в стані емоційного збудження, він вийняв пістолет і вистрілив через плече в напрямок звідки чув голос і пішов звідти.

Допитаний в якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_2 змінив свої покази і пояснив, що 19 вересня 2008 року близько 4 годин ЗО хвилин в мало освітлювальному місті на зауваження ОСОБА_4 він, з метою полякати його, вийняв з внутрішньої кишені пістолет і направив на ОСОБА_4. Коли останній несподівано вдарив його по кисті правої руки, намагаючись вибити пістолет, великий палець зіскочив зі скоби і він двічі вистрілив в потерпілого, який після цього відійшов.

Як видно з протоколів допиту ОСОБА_4 на досудовому слідстві, він 19 вересня 2009 року біля 3-ї години робив обхід території і зробив зауваження ОСОБА_2. Останній висловив своє невдоволення цим, а потім дістав пістолет і, приставивши зброю до його голови, почав обзивати його брутальною лайкою. Він попробував відвести пістолет, однак в цей час пролунав постріл і він відчув біль в правому плечі.

В судовому засіданні потерпілий змінив попередні покази і пояснив, що коли він зробив зауваження ОСОБА_2 той вистрілив в його сторону, а потім підійшов до нього і погрожуючи „прочистити мізки", приставив пістолет до голови. Коли він став відводити рукою пістолет, ОСОБА_2 вистрілив в нього.

З урахуванням наведеного органам досудового слідства необхідно було перевірити пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дані ними при опитувані, на допитах, при відтворенні обстановки та обставин події та усунути протиріччя.

Крім усунення протиріч в показах ОСОБА_2 і ОСОБА_4, органам досудового слідства необхідно було провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів та перевірку наявних, виконання яких неможливо з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду.

Відповідно до висновку експертів, що проводили судово-балістичну експертизу, пошкодження на сорочці ОСОБА_4 утворились в результаті пострілу проведеного з відстані не менше одного метра, слідів близького пострілу не виявлено.

Із пояснень ОСОБА_2 вбачається, що постріл відбувся внаслідок дій потерпілого, який потягнув його за руку, коли вони знаходились на близькій відстані один від одного.

Зазначені протиріччя органи досудового слідства не дослідили і не усунули.

На досудовому слідстві і в суді ОСОБА_2 пояснював, що дістав зброю і застосував її відносно ОСОБА_4, оскільки, з його слів, 18 вересня 2008 року біля кафе Троянда в с. Коктебель в нього відбувся інцидент з незнайомими особами татарської національності, які погрожували йому ножем. Захищаючись від них, він застосував табельний пістолет „Форт 14 ТП".

Зазначені пояснення органи досудового слідства визнали об'єктивними, однак фактично їх не перевірили, не встановили осіб, які були в той вечір в кафе „Троянда" і з якими, за словами ОСОБА_2, відбувся конфлікт.

Між тим, зі свідчень працівника міліції ОСОБА_5 вбачається, що зі слів опитаних охоронців та барменів кафе „Троянда" встановлено, що нібито між співробітником служби Безпеки України та особами татарської національності відбувся конфлікт. Цих осіб органи досудового слідства не встановили та не допитали.

В своїх поясненнях ОСОБА_2 також, зазначив, що зброю перед виїздом на відпочинок забув здати.

Органи досудового слідства ці покази не перевірили, не з'ясували правомірність знаходження пістолета у ОСОБА_2 у неслужбовий час, не встановили порядок видачі, зберігання та здачі зброї під час проведення учбових зборів, навчання.

За висновком експертів, що проводили судово-балістичну експертизу, пістолет «Форт 14 ТП», серійний НОМЕР_1, що був виданий ОСОБА_2, технічно справний та придатний до стрільби, провести постріли без натискування на спусковий гачок не можливо.

В ході досудового слідства ОСОБА_2 пояснював, що коли він направляв пістолет в сторону ОСОБА_4, він був впевнений, що пістолет знаходиться на запобіжнику і не знав, що той знявся мимовільно, коли він діставав пістолет з внутрішнього карману.

Ці доводи обвинуваченого залишились не перевіреними. Органам досудового слідства слід їх перевірити шляхом проведення відтворення обстановки та обставин події або проведенням відповідної експертизи.

Крім того, за змістом ст. 414 КК України, порушення правил поводження зі зброєю передбачає недотримання норм військових статутів, інших законів, інструкцій та положень, які визначають порядок поводження військовослужбовця зі зброєю, виконання яких є обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми.

Із матеріалів справи видно, що органи досудового слідства звинуватили ОСОБА_2 в порушенні ним вимог ст. ст. 12, 15, 15-1 Закону України «Про міліцію», якими передбачено умови та межі застосування заходів впливу, випадки, коли працівники правоохоронних органів, як крайній захід, мають право застосовувати зброю та гарантії їх особистої безпеки.

Однак, зазначений Закон не визначає конкретного порядку поводження зі зброєю, дотримання якого є обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми.

Крім того, необхідно було встановити чи сприймав потерпілий ОСОБА_2, як військовослужбовця чи працівника правоохоронних органів, що знаходиться при виконані службових обов'язків.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 тривалий час проходив військову службу, під час якої вивчав норми військових статутів, інших законів, інструкцій та положень, які визначають порядок поводження військовослужбовця зі зброєю, виконання яких є обов'язковим для запобігання нещасних випадків з людьми, має спеціальні навики поводження зі зброєю і повинен був усвідомлювати суспільно-небезпечний характер своїх дій, направляючи пістолет на людину, приставляючи його до життєво важливого органу — голови потерпілого.

Однак, органи досудового слідства, відмовляючи в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по ст. ст. 115, 121, 135 КК України, виходили тільки з його пояснень про те, що пістолет він дістав з метою налякати ОСОБА_4, наміру вбити чи спричинити йому тяжке тілесне ушкодження у нього не було.

Пославшись на зазначені покази, органи досудового слідства не врахували всіх обставин справи, спосіб вчинення та наслідків злочину, обставин, що стосуються спрямованості умислу підсудного, мотивів та мети вчинення ним дій, а також не навели в постанові доказів, які підтверджували б, що ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 тілесні ушкодження з необережності.

Проте суб'єктивне ставлення винного до наслідків його дій необхідно оцінювати не лише виходячи з показань винного, а й з урахуванням сукупності всіх доказів: показань свідків, потерпілих про характер дій винного, знарядь вчинення злочину, причини злочинних дій, висновків експертиз про локалізацію і характер тілесних ушкоджень.

Таким чином, органи досудового слідства та суд першої інстанції поверхово дослідили докази, що мають істотне значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_2 та правильної правової оцінки його дій.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що під час досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключають можливість постановления вироку чи постанови, а однобічність та неповнота досудового та судового слідства, яка встановлена при апеляційному розгляді справи, не може бути усунена в судовому засіданні.

Для з'ясування всіх цих обставин та питань необхідно провести слідчі та інші процесуальні дії, спрямовані на збирання нових доказів, виконання яких неможливе з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, розшукові заходи по встановленню осіб з якими у ОСОБА_2, за його словами, був конфлікт, виявлення документів, що регламентують порядок видачі, зберігання та здачі зброї в підрозділі де проходить службу обвинувачений, очні ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, відтворення обстановки та обставин події, відповідні експертизи.

Крім того, зазначені сумніви та протиріччя дають підстави для застосування кримінального закону про більш тяжкий злочин, обвинувачення у вчинені якого, засудженому не пред'являлось, про що зазначається в апеляції потерпілого, тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

Під час додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно усунути прогалини слідства, які вказані в цій ухвалі, ретельно з'ясувати всі обставини справи, після чого дати всебічну оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності і залежно від встановленого вирішити питання про відповідальність ОСОБА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 370, 374, 377 КПК України, колегія суддів військового апеляційного суду Військово - Морських Сил

ухвалила:

Вирок військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону від 28 листопада 2008 року відносно ОСОБА_2 скасувати і повернути справу військовому прокурору Феодосійського гарнізону на додаткове розслідування.