Справа № 2-379/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Перекупка І. Г.,
при секретарі Мутелиця Т.О.,
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дружньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті дружньо-транспортної пригоди.
В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві позивачка вказала, що 17 лютого 2006 року на вулиці Ватутіна, поблизу автобусної зупинки «Победа» (російська мова) сталася дорожньо - транспортна пригода. При цьому водій ОСОБА_4, з яким з позивачкою укладено трудовий договір № 230 від 9 червня 2003 року, на автобусі ПАЗ 32054- 07 державний № НОМЕР_1 перевозив пасажирів по автобусному маршруту № 8 «АС Димитров - шахта ім. Димитрова» і рухався в напрямку шахта «ім. Г. Димитров» а водій ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2, рухався у зустрічному напрямку і, перевищив швидкість при ожеледиці, не справившись із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху. Внаслідок цього автобусу ПАЗ 32054-07 державний № НОМЕР_3, що належить позивачці на праві приватної власності, завдано технічних пошкоджень. Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який керував автомобілем ВАЗ 21051 державний № 154 -27 ЕВ, який належить ОСОБА_2, технічний паспорт ЯНВ № 743793. Про вину водія ОСОБА_3 свідчать матеріали перевірки, проведеної 14 -им МРВ ДАІ м. Красноармійськ УДАІУМВС України в Донецькій області, а також постанова Димитровського міського суду від 29 березня 2006 року.
Обгрунтовуючи свої матеріальні та моральні збитки позивачка вказала, що відповідно до калькуляції вартість ремонту її автобусу склала: вартість деталей, які підлягали заміні: а) бампер передній пластиковий автобуса ПАЗ -3205 - 339 грн.; б) панель передка права - 42 грн.; в) панель передка ліва - 42 грн. Всього 423 грн. За послуги по складанню калькуляції 150 гри., а разом - 573 грн. За висновком експерта автобус позивачки втратив товарний вигляд на суму 855, 60 грн. За складання висновку про втрату автомобілем товарного вигляду сплачено 450 грн.
Крім того, позивачка вважає, що у зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою вона як приватний підприємець не отримала прибуток за дванадцять діб вимушеного простою її автобусу. В день вона отримувала валовий прибуток 350 грн., а чистий дохід складав 239 грн., витрати на ДП в день складали 111 грн. 00 коп. 3а дванадцять діб вона не отримала прибуток на суму 2 868 грн. 00 коп. ЇЇ автобус був застрахований, по страховці отримала 503 грн. 17 коп. 3агальна сума матеріальних збитків з урахуванням індексу інфляції за 2006-2008 роки становить 6 280 грн. 30 коп.
Крім матеріальних збитків, позивачка наполягає на відшкодуванні завданої її моральної шкоди, яку вона оцінює в 1 500 грн. Враховуючи індекс інфляції з 2006 року по 2008 рік моральна шкода становить 2 220 грн. 00 коп.
Загальна сума матеріальних та моральних збитків, на відшкодуванні яких наполягає позивачка, складає: матеріальні - 6 280 грн. 30 коп., моральна шкода - 2 220 грн., судові витрати 291 грн. 80 коп., а всього 8 792, 10грн. (вісім тисяч сімсот дев’яносто дві грн.10 коп.)
Позивачка до судового засідання з’явилася і в повному обсязі підтримала свої позовні вимоги.
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3 до судового засідання з’явилися. Під час слухання справи відповідач ОСОБА_2 своєї вини щодо заподіяння шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не визнав і пояснив, що автомобіль НОМЕР_2 згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 30 травня 2005 року, уповноважив ОСОБА_3, користуватися зняти з обліку в МРЕВ і продати належний йому автомобіль НОМЕР_2. Тобто ОСОБА_3, з часу отримання вказаної довіреності, ніс повну юридичну відповідальність за наслідки, які виникли під час використання, зберігання та утримання даного транспортного засобу.
Відповідач ОСОБА_3 свою вину у скоєні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 17 лютого 2006 року визнав повністю але щодо відшкодування збитків, на яких наполягає позивачка, згоден відшкодувати їх частково, а саме відшкодувати суму матеріальної шкоди згідно висновків фахівця що становить 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять грн.) 20 грн., частково відшкодувати невиїзд автобусу у зв’язку з експертним обстеженням та судові витрати позивачки.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_6 A3 № 0540774 від 17 лютого 2006 року, ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, (а. с. 12)
Згідно постанови Димитровського міського суду від 29 березня 2006 року (справа № 3-457/06), ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 17 грн. (а. с. 9).
На підставі висновків фахівця № 104/03 від 13 березня 2006 року про визначення матеріальної шкоди транспортного засобу свідчить, що вартість матеріальної шкоди становить 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять грн.) 20 грн. (а. с 20-28).
Щодо договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 03842-1178 укладеного 10 березня 2005 року між ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_1 автобус ПАЗ 32054-07 державний № НОМЕР_4 належить ОСОБА_1 (а. с. 43)
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно постанови Димитровського міського суду від 29 березня 2006 року (справа № 3-457/06), ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 17 грн. а тому з нього підлягає стягненню матеріальна шкода (а. с. 9).
Згідно висновків фахівця № 104/03 від 13 березня 2006 року про визначення матеріальної шкоди транспортного засобу свідчить, що вартість матеріальної шкоди становить 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять грн.) 20 грн.
За формулою, зазначеною у вищевказаному звіті, розмір поновлювального ремонту вже було включено у загальну суму матеріальної шкоди і відповідно цей розмір не підлягає повторному стягненню. Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять грн.) 20 грн. (а. с. 20-28).
Крім того, позивачка при розрахунку завданої її матеріальної шкоди включила дні вимушеного простою автобусу протягом дванадцяти днів. Свої вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що на проведенні експертного дослідження саме в СПД-Ф ОСОБА_7 наполягала страхова компанія ЗАТ «Страхова компанія «Еталон» і обстеження автобуса експертом необхідно було тільки у м. Донецьку. З цього приводу на запит суду експертом було надано роз’яснення щодо часу проведення експертизи та необхідності транспортування автобуса до експерта у м. Донецьк. Згідно роз’яснення виходить, що підставою для проведення експертного обстеження була заява самої позивачка, а не страхової компанії ЗАТ «Страхова компанія «Еталон», як було пояснено позивачкою у суді. Щодо необхідності транспортування автобуса для експертного обстеження у м. Донецьк, то експертом надана відповідь, що вказане питання не входить до компетенції експерта. Тобто необхідності транспортувати автобус для експертного обстеження до м. Донецька не було.
Щодо вимог позивачки компенсувати заподіяні її матеріальні збитки у зв’язку з невиїздом автобуса на лінію протягом дванадцяти діб внаслідок його пошкодження, суд дійшов наступних висновків. У позові позивачка вказує, що внаслідок ДТП, яке трапилося 17 лютого 2006 року, належному її автобусу були заподіяні ушкодження: бампер передній пластиковий автобуса, панель передка права, панель передка ліва, втрата товарного виду. Більше ніяких ушкоджень, які виникли на автобусі внаслідок ДТП, позивачка у позові не вказує. Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Згідно пояснень експерта, експертиза щодо визначення матеріальної шкоди транспортного засобу була проведена на підставі заяви ОСОБА_1 від 27 лютого 2006 року. Обстеження автобуса експертом також було проведено 27 лютого 2006 року. В той же час, згідно запиту суду, щодо невиїзду автобуса ПАЗ 32054-07 державний № НОМЕР_4, на лінію протягом з 17 лютого 2006 року по 01 березня 2006 року, дано роз’ясненя заступника директора ДП «Красноармійське АТП 11464» ОСОБА_8, на якому автобус проходить технічний огляд, (лист № 13-01/78 від 16.04.2009 p.). Згідно відповіді у вказаний термін, вказаний автобус з території підприємства все ж таки виїзджяв: 17 лютого 2006 року (день ДТП), 22 лютого 2006 року, 25 лютого 2006 року. В той же час 27 лютого 2006 року, в день на який вказує експерт, що автобус був на огляді у м. Донецьку, у журналі реєстрації медичного огляду водіїв та технічного огляду транспорту підприємства, вказаний автобус, як виїжджавший за межі підприємства не значиться. Цей факт позивачка суду ніяк не могла пояснити. Так як і не додала доказів щодо причин не виїзду автобуса протягом останніх восьми днів.
Таким чином, суд в цій частині позовних вимог позивачки, з урахуванням добутих свідчень та пояснень дійшов висновку, що вимоги позивачки про відшкодування її суми не отриманого прибутку за дванадцять діб у розмірі 2 868 грн., 00 коп., слід задовольнити частково, а саме у розмірі 350 грн. - розмір валового доходу за добу, а саме за 27 лютого 2006 року. (а. с. 20-29, 74-75).
Щодо вимог позивачки, про визначення відповідальності осіб, які завдали її шкоду внаслідок ДТП, яка трапилася 17 лютого 2006 року суд дійшов висновку, що у позовній заяві позивачка як відповідачів по справи визнає ОСОБА_2, ОСОБА_3. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_8 A3 № 0540774 від 17 лютого 2006 року свідчить що саме громадянин ОСОБА_3 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України. Постановою Димитровського міського суду від 29 березня 2006 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 17 грн. Згідно довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 30 травня 2005 року, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3, користуватися, зняти з обліку в МРЕВ і продати належний йому автомобіль НОМЕР_2. (а. с. 9, 12, 56). Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. З наведеного свідчить, що 17 лютого 2006 року під час ДТП, яке трапилося за участю автобуса ПАЗ 32054- 07 державний № НОМЕР_3 та автомобіля НОМЕР_2, останнім керував ОСОБА_3, який і повинен нести відповідальність за скоєне ДТП. Таким чином суд вважає, що вимоги позивачки про притягнення ОСОБА_5 про притягнення його як відповідача по справі та стягнення з нього завданих її збитків внаслідок ДТП, не відповідають вимогам чинного законодавства і судом не можуть бути задоволені.
Щодо задоволення вимог позивачки у заподіяні її моральної шкоди внаслідок ДТП, суд враховує обставини їх заподіяння а також особу відповідача, який являється доволі молодим чоловіком, не працюючим, визнавшим свою провину у скоєні правопорушення а також враховуючи вимоги розумності, справедливості вважає, що вимоги по відшкодуванню моральної шкоди позивачки задоволенню не підлягають з наступних підстав. Як свідчить з позовної заяви, фактично внаслідок ДТП позивачці було заподіяно шкоду, пошкодження автобусу, з урахуванням калькуляції на суму 573 грн. На місці ДТП, як свідчить з пояснень у суді, відповідач ОСОБА_3 пропонував позивачці 1 500 (одна тисяча п’ятсот грн.), але вона відмовилася їх прийняти. Крім того, суд враховує той факт, що сам факт ДТП не являється умисним правопорушенням тим більше що вказане ДТП не потягло за собою скоєння тілесних ушкоджень особам, учасникам ДТП і відповідач, згідно чинного законодавства, поніс відповідальність передбачену ст. 124 КпАП України та на нього накладено штраф у розмірі 17 грн. Щодо аргументу позивачки про відсутність у останньої грошей на ремонт автобуса в тому розмірі який остання вказує у позовній заяві, а саме 573 грн. (а. с. 5), суд відноситься критично, так як згідно інформації Державної податкової інспекції у м. Димитров (лист № 3129/17-0 від 23.03.2009 р.) валовий дохід позивачки, згідно наданого звіту за 1 квартал 2006 року складає 36 000 (тридцять шість тис. грн.) (а. с. 58) Щодо суттєвого нервування позивачки через те, що два водії не отримували заробітну платню протягом дванадцяти діб, суд також відноситься критично, так як під час судового слідства, про що вказано вище, позивачкою не було доведено об’єктивних причин не виїзду автобуса на лінію протягом восьми днів з дванадцяти, на відшкодуванні яких позивачка настоює.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 2 061 грн. (дві тисячі шістдесят одна грн.) 20 коп. 3 яких 1711 грн. 20 коп. - матеріальна шкода за результатами авто товарознавчого дослідження, 350 грн. валовий дохід за один день простою автобуса та понесені позивачкою витрати на оплату державного мита 173 грн. 80 коп., інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 118 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 23, 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 84, 88, 209, 213, 214, 215, 226, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 2061 грн. (дві тисячі шістдесят одна грн.) 20 коп. 3 яких 1711 грн. 20 коп. - матеріальна шкода за результатами авто товарознавчого дослідження, 350 грн. валовий дохід за один день простою автобуса.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на оплат державного мита 173 грн. 80 коп., інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 118 грн.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
- Номер: 6-678-11/15
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-379/09
- Суд: Летичівський районний суд Хмельницької області
- Суддя: Перекупка І.Г.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.08.2015
- Дата етапу: 08.10.2015
- Номер: 22-ц/775/874/2017(м)
- Опис: матеріали апеляційної скарги по цивільній справі за позовом Ваняшиної Л.І. до Тополинської сільської Ради, 3-тя особа Володарська державна нотаріальна контора про продовження строку для прийняття спадщини, за апеляційної скаргою Тарасенко В.І. на рішення Володарського районного суду Донецької обасті від 06.07.2009р ( 1т.)
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-379/09
- Суд: Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)
- Суддя: Перекупка І.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.12.2017
- Дата етапу: 05.12.2017
- Номер: 2-зз/569/18/19
- Опис: скасування заходів забезпечення позову
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-379/09
- Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
- Суддя: Перекупка І.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.04.2019
- Дата етапу: 07.06.2019
- Номер: 6/369/286/19
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-379/09
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Перекупка І.Г.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.09.2019
- Дата етапу: 31.10.2019
- Номер: 6/369/178/21
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-379/09
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Перекупка І.Г.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.03.2021
- Дата етапу: 02.03.2021