Справа № 11 а-356 Головуючий у першій

інстанції - Крюковсъкий О.А.
Категорія: ст. 122 ч. 1 КК України Доповідач - Годун В.А.

УХВАЛА

Іменем України

31 березня 2009 року м. Херсон

Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Годуна В.А. Суддів - Гемми Ю.М., Жили I.E. З участю прокурора - Литвиненко О.О. Засудженого - ОСОБА_1 Потерпілого - ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28 січня 2008 року

встановила:

Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, гр. України, неодружений, не працює, раніше судимий: 8 червня 2004 року Каховським міськрайонним судом за ст.ст. ч.3 ст. 185,104,75 КК України до 3 років позбавлення волі звільнений від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 1 рік; 28.11.2006 року тим же судом за ст.ст. 15.4.2,185 ч.3, 186 ч.2, 71 КК України до 3 років З місяців позбавлення волі, звільнений 16.10.2007 року умовно-достроково на 3 місяці 26 днів; засуджений за ч.1 ст. 122 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку 2 роки.

Зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи чи навчання. Запобіжний захід підписка про невиїзд. Постановлено стягнути з засудженого на користь держави 30 грн. 64 коп.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те що 8 вересня 2008 року, в нічний час, на перехресті вулиць Луначарського та Мелітопольської в м. Каховка, Херсонської області в ході сварки на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно наніс удар рукою по обличчю ОСОБА_2, чим завдав потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляції прокурор не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікації дій засудженого вказує, що призначене покарання не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого у наслідок його м'якості, просить вирок суду першої інстанції скасувати, та постановити свій вирок яким ОСОБА_1, призначити покарання у вигляді 1 року реального позбавлення волі.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник засудженого ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора який підтримав доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, які просили вирок суду залишити без змін, вивчивши матеріали кримінальної справи, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 122 КК України, підтверджується матеріалами кримінальної справи та апелянтом не заперечується.

Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.122 КК України, умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не було небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, правильна підтверджується зібраними по справі доказами, та апелянтом не оспорюється.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 судом враховано обставини які обтяжують та пом'якшують покарання засудженому, небезпеку вчиненого злочину, вчинений злочин не відноситься до категорії тяжких, особу засудженого який характеризується посередньо, злочин вчинив в період непогашеної судимості, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував збитки потерпілому.

З наведених вище обставин призначене покарання ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 65 КК України, призначене в межах санкції ч.1 ст. 122 КК України, за наявності наведених пом'якшуючих обставин по справі які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд обґрунтовано дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, застосував до засудженого ст. 75 КК України та звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Призначене покарання є достатнім та необхідним для виправлення засудженого.

Наявність у ОСОБА_1 непогашених судимостей з урахуванням інших обставин по справі, не може бути підставою яка унеможливлює- застосування до засудженого ст. 75 КК України, в зв'язку з чим доводи апеляції прокурора в цій частині прийняті до уваги бути не можуть.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, залишити без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 28 січня 2009 року, щодо ОСОБА_1, - без зміни.