Справа № 22ц-20148/2009 Головуючий в 1 інстанції

Категорія 6 (2) Кулігіна Т.Д.

Доповідач - Турік В.П.

Ухвала

іменем україни

10 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справа х Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: - Неклеси В.І.

суддів: - Турік В.П., Савіної Г. О. при секретарі: - Іванюк О.В.

за участю: представника Криворізької міської Ради - Паламарчук Євгенії Павлівни

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про встановлення факту права власності на об’єкт нерухомого майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2008 року позивач ОСОБА_1. звернулась із зазначеним позовом до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» (надалі - КП ДОР «КБТІ») про встановлення факту права власності на об’єкт нерухомого майна і просила суд встановити факт права власності за нею на об’єкт нерухомого майна -торгівельно-зупиночний комплекс (літ. А, а, а’, А’, А") за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 47а, загальною площею 84, 0 кв. м., в тому числі: торгівельний павільйон (літ.А, а, а’) загальною площею 49, 5 кв. м., торгівельний кіоск (літ. А") загальною площею 5, 7 кв. м., навіс (літ. А’) загальною площею 28, 8 кв. м. і зобов’язати КП ДОР БТІ провести державну реєстрацію права власності на зазначений об’єкт нерухомого майна за нею, згідно Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно юридичних осіб, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що на підставі договору купівлі-продажу збірної конструкції торгівельно-зупиночного комплексу, який розташовано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, зупинка громадського транспорту «Кільце 129 квартал», укладеного 06.08.2003р. між нею та приватним підприємцем ОСОБА_2 вона набула право власності на зазначену збірну конструкцію торгівельно-зупиночного комплексу, який згідно п. 1 договору не є капітальною будівлею, проте фактично був капітальною будівлею.

Звернувшись з письмовою заявою до відповідача для реєстрації права власності на нерухоме майно, отримала відмову в реєстрації права власності. Посилаючись на ці обставини просила позов задовольнити. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 червня 2008 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Криворізька міська рада просить рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляду з тих підстав, що зазначене рішення порушує законні права органу місцевого самоврядування -Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки на якій розташовано спірний об’єкт; вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції не взяв до уваги, що КП ДОР «КБТІ» є реєструючим органом і не має відношення до виникнення, переходу або припинення прав власності; судом не вирішено клопотання відповідача про закриття провадження по справі.

Крім того, судом першої інстанції не враховано, що позивачкою не дотримано вимоги ст. 376 ЦК України щодо умов визнання права власності на самочинне будівництво на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу; не взято до уваги, що згідно ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» будівництво здійснюється згідно із законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, місцевими правилами забудови, містобудівною і проектною документацією. Також ст. 13 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що на об’єктах благоустрою забороняється виконувати будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку, самовільно встановлювати торгівельні кіоски, павільйони, кіоски тощо.

Також суд не врахував, що відповідно до п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов’язані фундаментом із землею.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що 06.08.2003р. відповідачка придбала у приватного підприємця ОСОБА_2. у власність збірну конструкцію торгівельно-зупиночного комплексу, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, зупинка громадського транспорту «Кільце 129 квартал».

Рішенням Жовтневої районної ради від 24.04.1998р. № 166/1 надано дозвіл на реконструкцію зупиночного павільйону зупинки громадського транспорту «Кільце 129 квартал» по вул. Ватутіна, з розміщенням об’єкту торгівлі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції послався на ст. 392 ЦК України та не взяв до уваги, що позивачкою пред’явлено позов до неналежного відповідача.

Розглядаючи спір, який виник з приводу визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна, суд першої інстанції не залучив до справи належного відповідача - Криворізьку міську раду.

Вирішуючи спір, суд не з’ясував питання про те, кому передана у власність чи у користування земельна ділянка, на якій розташовано торгівельно-зупиночний комплекс, не залучив цих осіб до участі у справі в якості співвідповідача.

Таким чином, суд ухваливши рішення по справі, вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Зазначене порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення суду на підставі п.4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, п.4 ч. 1 ст. 311, 313-315 ЦПК України,
колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 червня 2008 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.