Справа № 33-238/09 Головуючий по 1 інстанції суддя Смоляр А.О.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП

ПОСТАНОВА

" 28 " квітня 2009 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Демиденко А.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 3-22203-08 за ст. 130 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, що надійшла із Придніпровського районного суду м. Черкаси, у зв’язку з подачею ним апеляційної скарги на ухвалену в ній постанову від 12.12.2008 року, -

встановив:

Як убачається із цієї постанови, 23.10.2008 року о 12 год. 50 хв., в с. Любомль Волинської області, по вул. Володимирській, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Від проходження медогляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку ухилився, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки з вилученням посвідчення водія.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження згаданої постанови з наступною її зміною в частині накладеного на нього стягнення, а саме - в бік його пом’якшення - до штрафу. При цьому він покликається на те, що суддя місцевого суду розглянув справу без його участі, що призвело до неповного з’ясування її фактичних обставин та даних про його особу.

За даними огляду матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 фактично отримав постанову місцевого суду тільки 23 квітня 2009 року, і цього ж дня подав на неї скаргу. У зв’язку з цим, вважаю за можливе поновити йому строк на апеляційне оскарження.

В ході апеляційного розгляду справи ОСОБА_1 підтримав свої апеляційні вимоги. На їх обгрунтування він, зокрема, послався на те, що є єдиним годувальником в сім’ї, де виховується неповнолітня дитина. За місцем роботи характеризується позитивно. До цього правопорушення не скоював.

Вивчивши матеріали справи та обміркувавши над доводами апеляції, приходжу до висновку про можливість її часткового задоволення - зміною постанови та пом’якшення накладеного на ОСОБА_1 стягнення за законом, що діяв на час скоєння ним цього адміністративного правопорушення.

Суддя місцевого суду без з’ясування причин неявки в судове засідання правопорушника вдався до поспішного розгляду справи, чим допустив неповноту з’ясування її обставин та даних про його особу. Суддя, вірно кваліфікувавши дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не досліджуючи даних про особу правопорушника, при наявності альтернативних стягнень, без належного обгрунтування передчасно вдався до накладення на нього самого суворого стягнення.

Як убачається із доданих до апеляції матеріалів, ОСОБА_1 Має позитивну характеристику. На його утриманні перебуває неповнолітня дитина. Постійне використання автомобіля сприяє йому в утриманні себе та своєї родини. Раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Враховуючи наведене на його користь, за відсутності обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю за можливе змінити постанову судді місцевого суду в частині накладення стягнення - в бік пом’якшення, але в межах ст. 130 ч. 1 КУпАП, що діяла на той час.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду.

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити в частині накладеного на нього стягнення, а саме: із позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки на штраф у розмірі 15-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на час скоєння правопорушення відповідало 255 грн. з наступним поверненням йому посвідчення водія після його сплати.

В решті постанову залишити без змін.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.