У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       16 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Сінані О.М.

суддів М’ясоєдової Т.М.,

Даніла Н.М.

                                           при  секретарі Печуріні Є.Ю.,

За  участю:  представників  відповідачів ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7,   прокурора Штехбарт Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_8–ОСОБА_7  на рішення Сімферопольського  районного  суду  АР  Крим  від 02 листопада 2009  року у цивільній справі за позовом Сімферопольського  міжрайонного  природоохоронного  прокурора   в  інтересах  держави   в особі  Державної   інспекції  з контролю  за  використанням  та  охороною  земель  в  АР Крим  до  Молодіжненської селищної  ради  Сімферопольського  району АР Крим, ОСОБА_8, третя   особа: Сімферопольська  районна  державна  адміністрація про  визнання  недійсними   рішень  та державного  акту  ,

ВСТАНОВИЛА:

            Сімферопольський  міжрайонний  природоохоронний  прокурор   в  інтересах  держави   в особі  Державної   інспекції  з контролю  за  використанням  та  охороною  земель  в  АР Крим звернувся до  суду з  позовом до  Молодіжненської селищної  ради  Сімферопольського  району АР Крим, ОСОБА_8, третя   особа: Сімферопольська  районна  державна  адміністрація про  визнання  недійсними   рішень  та державного  акту  

            Позовні   вимоги  мотивовані тим, що рішення 32 сесії 4 скликання Молодіжненської селищної  ради    від 09.01.2006  року  «Про  дачу   дозволу  ОСОБА_8 на  розробку  технічної  документації із  землевпорядження з  передачі   у  власність   земельної  ділянки площею 0,08 га  в АДРЕСА_1», рішення  20   сесії  5 скликання Молодіжненської селищної  ради    від 03.06.2008  року «Про затвердження   технічної  документації  ОСОБА_8 на  земельну   ділянку   для  будівництва   та  обслуговування  житлового  будинку, господарських   будівель та  споруд  в  смт. Молодіжне,вул.Бірлік,64» та    державний   акт  на    право  власності  на  земельну   ділянку   серії  ЯЖ№520089 видані  з  порушенням   вимог  закону, оскільки   земельна  ділянка ,  яка  є  предметом  таких   рішень і на яку   виданий  державний  акт, розташовані за  межами   населеного  пункту,  у зв’язку з чим у селищної ради були відсутні повноваження щодо розпорядження цією землею.

           Рішенням   Сімферопольського  районного  суду  АР  Крим  від 02 листопада 2009  року позов Сімферопольського  міжрайонного  природоохоронного  прокурора   в  інтересах  держави   в особі  Державної   інспекції  з контролю  за  використанням  та  охороною  земель  в  АР Крим задоволено  повністю.

         Не  погодившись  з   вказаним  рішенням   представник ОСОБА_8–ОСОБА_7     подала     апеляційну  скаргу,  в якій   просить  скасувати  рішення   суду   першої  інстанції, посилаючись  на  порушення   судом  норм матеріального  та  процесуального  права. Вказує, що  рішення Молодіжненської селищної ради є правовими актами індивідуальної дії, які винесені суб’єктами владних повноважень, тобто не можуть бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства України.

        Заслухавши пояснення представників  відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу, та  прокурора Штехбарт Д.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши  доводи апеляційної скарги,   колегія суддів  вважає, що апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

         Відповідно   до  статті 308 ЦПК  України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

           За  правилами  ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що оскільки  у селищної ради були відсутні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, яка розташована за межами населеного пункту, тому необхідно визнати рішення Молодіжненської селищної ради Сімферопольського району АР Крим – недійсними.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з  наступних   підстав.

З положень  ст.ст. 12, 83, 84, 116, 122 ЗК України вбачається, що до повноважень селищних рад у галузі земельних відносин на території селищ належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідно до цього Кодексу.

 Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності .

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації відповідно до закону.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.  

Право комунальної власності на землю підтверджується державним актом.

Земельна ділянка, що є предметом спору знаходиться за межами населеного пункту смт. Молодіжне. Розмежування земель державної та комунальної власності на час ухвалення спірних рішень і видачі Державного акту не проведено.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка на час постановлення Молодіжненською селищною радою Сімферопольського району АР Крим спірних рішень та передачі у приватну власність  ОСОБА_8 не знаходилась в комунальній власності у зв’язку з  чим  колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність повноважень у Молодіжненської селищної ради щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Довід апеляційної скарги про те, що справа повинна розглядатися за нормами КАС України не може бути прийнята судом апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 п.1 ст. 17 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даному випадку, спір зводиться до вирішення питання про право власності на земельну ділянку, а тому він не є публічно – правовим і  підлягає   розгляду   в  порядку  цивільного  судочинства.

 Дотримання   відповідачкою   процедури   погодження   проекту   відведення   земельної  ділянки  із  органом   земельних   ресурсів   не  свідчить   про законність  оспорюваних   рішень.

Додатково   надані   представниками   відповідача  документи   про  здійснення  заходів, пов’язаних   з  ліквідацією   територіальних   органів  Державної інспекції  з  контролю за  використанням  і  охороною  земель  правового значення  для  вирішуємого   спору не  має, оскільки  на  цей   час  зазначена  юридична  особа  не  виключена  з  Державного  реєстру  юридичних  осіб  у зв’язку  з  її  ліквідацією.

           Посилання   апелянта  на  те, що   при  розгляді   справи  були  порушені   права  Сімферопольської  районної  державної   адміністрації як  належного  позивача без  підставні, тому  що зазначена  юридична   особа   була  притягнута  до  участі  у  справі   в  якості  3  особи,  апеляційної  скарги  з  приводу  порушення  судовим   рішенням  її  процесуальних   прав   не  подавала, а  апелянт   не  є  у  відповідності  до  положень ст.42  ЦПК  України    представником  зазначеної   юридичної  особи.

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення  постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав його скасування немає.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

 На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   представника ОСОБА_8–ОСОБА_7 відхилити.  

Рішення Сімферопольського  районного  суду  АР  Крим  від 02 листопада 2009  року  залишити  без  змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України у двомісячний строк.  

Судді:       Сінані  О.М.                          М'ясоєдова Т.М.                        Даніла  Н.М.