П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Самарканду, проживаючий АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 січня 2010 року, близько 3 год., на пр. Кирова, 52 в м. Сімферополі АР Крим, керуючи транспортним засобом КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності маневру і допустив наїзд на автомобіль «Сітроєн», державний реєстраційний номер 010362, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.9, 10.9 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду змінити і обрати стягнення у виді штрафу. Свою просьбу мотивує тим, що судом не враховано його щире каяття у вчиненому, дані про його особу, який має мати - інваліда 3 групи, а також посилається на ту обставину, що наявність права керування транспортними засобами пов’язано з єдиним джерелом доходів його сім'ї. Крім того, апелянт посилається на порушення вимог ст. 268 КУпАП, стверджуючи, що його не повідомлено належним чином про день та час розгляду справи судом.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з посиланням на поважність причини його пропуску через несвоєчасне отримання ним копії оскаржуваної постанови тільки 23 лютого 2010 року.
Перевіривши доводи клопотання ОСОБА_1, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження – поновленню з таких підстав.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 не був присутній у судовому засіданні 9 лютого 2010 року і копію постанови суду ним було отримано тільки 23 лютого 2010 року, про що свідчить його заява з розпискою (а.с. 19), у зв’язку з чим суд вважає за можливе поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, як пропущений з поважних причин.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при розгляді справи суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 130 ч.1 КУпАП, що не заперечується і в апеляційній скарзі.
ОСОБА_2 висновки суду ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, а саме на даних протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 23 січня 2010 року, близько 3 год., на пр. Кирова, 52 в м. Сімферополі АР Крим, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом КІА, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння рухаючись заднім ходом, не переконався в безпечності маневру і допустив наїзд на автомобіль «Сітроєн», державний реєстраційний номер 010362, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.9, 10.9 Правил дорожнього руху України (а.с.1).
Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння встановлено висновками огляду у медичному закладі (а.с. 5).
Факт пошкодження транспортних засобів зафіксовано в протоколах огляду транспорту (а.с. 2, 3).
Не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта про порушення вимог ст. 268 КУпАп через неналежне повідомлення його про день та час розгляду справи.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, при його складанні ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи Центральним районним судом м. Сімферополя о 10 год. 9 лютого 2010 року, коли і було розглянуто праву відносно нього.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судом порушено вимоги ст. 268 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги в обґрунтування зміни постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення, то вони заслуговують на увагу з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Суд першої інстанції при обранні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами послався на необхідність застосування такої міри стягнення, оскільки вона буде сприяти належній перевірки і оцінки знань правопорушником правил дорожнього руху, проте, зазначивши, що судом враховано обставини в справі і дані про особу правопорушника, не зазначено у мотивувальній частині постанови які самі дані були підставою для обрання ОСОБА_1 такого стягнення.
Проте, при розгляді справи в апеляційному порядку, ОСОБА_2, не оспорюючи фактичні обставини правопорушень в апеляційній скарзі, визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому.
Із наданих до апеляційної скарги матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 працює з 2 березня 2002 року в ПП «Современнік» на посаді менеджера відділу реалізації і його робота пов’язана з наявністю права керування транспортним засобом, про що зазначено керівником підприємства, який у зв’язку з цим просив не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом. ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується виключно позитивно (а.с. 22).
За таких обставин заслуговують на увагу доводи апелянта, що застосування стягнення у виді позбавлення права керування негативно вплине на виконання ним своїх службових обов’язків на роботі, яка є єдиним джерелом його доходів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має водійський стаж з 23 вересня 2005 року (а.с. 23) і раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався (а.с. 15).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе пом’якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення і визначити його у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2010 року відносно нього.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 9 лютого 2010 року відносно ОСОБА_1 змінити, пом’якшити накладене на нього стягнення, обравши його у виді штрафу в сумі 3400 грн., який перерахувати до бюджету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33117336700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740405.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.