П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 року м. Сімферополь
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2010 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Керч, працюючий, проживаючий АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 2 роки,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 1 лютого 2010 року, близько 22 год. 30 хв., на вул. Будьонного в м. Керчі, керував транспортним засобом БМВ-520, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками сп’яніння, і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі і в доповненні до неї ОСОБА_1 просить змінити постанову суду, визначивши йому стягнення у виді штрафу або громадських робіт. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом не враховані належним чином обставини вчинення правопорушення, а також дані про його особу, в тому числі ту обставину, що наявність права керування транспортними засобами пов’язана з єдиним джерелом його доходів, оскільки він працює водієм. Крім того, не заперечуючи факту відмови від огляду на стан сп’яніння, посилається на поважність причини такої відмови. Також апелянт посилається на порушення вимог ст. 268 КУпАП в частині роз’яснення йому прав і повідомлення про розгляд справи судом, стверджуючи, що повідомлення про день розгляду справи судом при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не може вважатись належним, оскільки судом таке повідомлення йому не направлялось. Також посилається на порушення судом його права на захист, оскільки він був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи в суді і надавати докази.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при розгляді справи суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що фактично не заперечується і в апеляційній скарзі.
Такі висновки суду ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, а саме на даних протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом БМВ-520, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 1).
Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп’яніння не заперечувався останнім і в поясненнях у протоколі про адміністративне правопорушення, а також і в апеляційній скарзі.
Крім того, ту обставину, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп’яніння у медичному закладі підтверджується і поясненнями свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (а.с. 3, 4).
Не можуть бути взяті до уваги доводи апелянта про порушення вимог ст. 268 КУпАП через неналежне повідомлення його про день та час розгляду справи та нероз’яснення йому прав.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, при його складанні ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи Керченським міським судом АР Крим 19 лютого 2010 року, коли і було розглянуто cправу відносно нього.
Від ОСОБА_1 не надійшли будь-які клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим суд відповідно до вимог закону розглянув справу під час відсутності останнього.
Крім того, доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він у зазначений час знаходився у суді, але його не викликали у судове засідання, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи і будь-якими іншими фактичними даними.
Також при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз’ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, про що свідчить відповідний запис у протоколі і підпис ОСОБА_1.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що судом порушено вимоги ст. 268 КУпАП.
Що стосується доводів апеляційної скарги в обґрунтування зміни постанови суду в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення, то вони не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Судом при накладенні стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами враховано як характер вчиненого правопорушення так і особу порушника, який як вбачається з матеріалів справи, раніше неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення на транспорті (а.с. 6).
Таким чином не вбачається підстав вважати накладене на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами суворим та таким, що обрано без урахування всіх обставин в справі та даних про його особу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.