ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.09.2009 р. 10год.07 хв. № 2а-690/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Степанюк А.Г., Мазур А.С.

при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовом Закритого акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні

системи»

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з

великими платниками податків

про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень

За участю представників сторін:

Від позивача: Кіцак О.В. -представник за довіреністю

Від відповідача: Білоноженко М.А.- представник за довіреністю

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.09.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом та уточненням до нього (заява від 04.08.05р.) про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000861602/0 від 27.09.04р., №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/2 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р., №0000181602/3 від 25.03.05р. та рішення Державної податкової адміністрації України від 17.03.05р. №2236/6/25-2215 про результати розгляду скарги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.08р. рішення Господарського суду м. Києва від 21.12.05р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.03.06р. скасовані частково, а саме: в частині визнання недійсними податкових повідомлень -рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000861602/0 від 27.09.04р., №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/0 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р. та рішення Державної податкової адміністрації України від 17.03.05р. №2236/6/25-2215 про результати розгляду скарги щодо пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 26249, 76 грн. і в цій частині справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Під час розгляду справи в Окружному адміністративному суді м. Києва позивачем 09.07.09р. подано заяву про зменшення позовних вимог та в судовому засіданні 09.07.09р. заявлено клопотання про виключення ДПА України з числа відповідачів, яке судом задоволено.

Отже, з урахуванням поданої позивачем заяви предметом позову є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000861602/0 від 27.09.04р., №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/2 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 17 350, 16 грн.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, та не заперечуючи порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що слугували підставою для нарахування пені згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням зазначив, що пеня в сумі 17 350, 16 грн. застосована податковим органом поза межами строку, встановленого ст. 250 ГК України для застосування адміністративно - господарських санкцій.

Крім того зазначив, що пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є податковим зобов`язанням в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами`щодо граничного строку сплати та наслідків несплати, оскільки пеня була застосована до позивача не за порушення правил оподаткування.

Отже, з посиланням на вищевикладене позивач просить суд задовольнити позов та скасувати оспорювані податкові повідомлення -рішення.

Представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що відповідно до ст. 1 ГК України даний кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здіснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Отже, виходячи із даної норми представник відповідача наголошує на тому, що у спірних правовідносинах податковий орган не є суб`єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно -господарських повноважень щодо суб`єкта господарювання. Отже, представник відповідача зазначає, що норми ГК України не розповсюджують свою дію на дані правовідносини, а відтак -строк для застосування пені податковим органом не пропущено.

З посиланням на вищенаведене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

З 03.11.03р. по 19.09.04р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи`за період з 01.10.00р. по 01.10.03р., за результатами якої складено Акт №655/16-2/24364528 від 23.09.04р.

На підставі зазначеного акту, Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП було винесено податкове повідомлення -рішення №0000861602/0 від 27.09.2004 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 26 814,59 грн. згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`та п. 6.3, 8 Інструкції про порядок застосування штрафних санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01р. №110 та зареєстрованої в Мін`юсті України від 23.03.01р. №268/5459.

В процедурі адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення -рішення залишено без змін та Спеціалізованою ДПІ по роботі з ВПП винесені податкові повідомлення -рішення №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/2 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р.

Позивач оспорює правомірність податкових повідомлень -рішень з дробом 0, 1, 2 та 3 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків ЗЕД на суму 17 350, 16 грн.

Суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(у редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

За ч. 1 ст. 4 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Перевіркою встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем факт порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за експортним контрактом №146-00-Ц від 01.07.00р. між позивачем та фірмою «Kreduva JSC, Ltd»(Литва, м. Вільнюс), відповідно до якого ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»(далі -ЗАТ «ІДС») надавало послуги на користь нерезидента з перевезення вантажу у міжнародному сполученні (за попереднім замовленням нерезидента) на загальну суму 4 325,00 дол. США; валютна виручка за вищезазначеним контрактом надійшла на рахунок ЗАТ «ІДС`не в повному обсязі та з порушенням термінів розрахунків, а саме термін прострочення з 09.10.2000р. по 13.10.2000р. (5 днів), з 09.10.2000р. по 13.10.2000р. (5 днів), з 09.10.2000р. по 13.10.2000р. (5 днів), з 23.10.2000р. по 28.11.2000р. (37 днів), з 23.10.2000р. по 01.10.2003р. (1074 дні), з 24.10.2000р. по 01.10.2003р. (1073 дні), з 01.01.2001р. по 01.10.2003р. (1004 дня), внаслідок чого сума нарахованої пені становить 26 249, 76 грн., з яких 17 350, 16 грн. оспорюються позивачем. Розрахунок пені наявний в матеріалах справи.

Відповідність розрахунку суми нарахованої пені вимогам ст.4 Закону позивач не заперечує, відтак заперечує правомірність застосування пені з посиланням на обмежені строки для застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлениі ст..250 ГК України.

Відповідно до ч.3 ст 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В силу ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

У відповідності до ст.239 цього Кодексу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкцій, як адміністративно-господарський штраф, яким є - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (ст.241 ГК України)

Таким чином, пеня, визначена Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті`є нічим іншим, як адміністративно-господарською санкцією (адміністративно-господарським штрафом), так як застосовується до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності , а саме порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

За наведених обставин та правових норм, суд вважає помилковими доводи податкового органу про те, що на спірні правовідносини не поширюється Господарський кодекс України.

Відповідно до ст. 250 ГК України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. При цьому, адміністративно -господарська санкція вважається застосованою до суб`єкта господарювання з моменту прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, порушення, за які відповідачем застосована пеня мали місце у 2000 -2003 роках, тоді як оспорюване податкове повідомлення -рішення винесено 27.09.04р., тобто більше ніж через рік з моменту виявлення порушення.

При цьому, суд при дослідженні розрахунку пені, застосованої згідно податкових повідомлень-рішень №0000861602/0 від 27.09.04р., №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/2 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р у розмірі 26 249,76 грн. враховує вимоги ст.4 Закону щодо порядку нарахування пені, суми заборгованості , на яку пеня нарахована, терміну прострочення, офіційний курс долара США, визначений НБУ, а також те, що порушення мало триваючий характер, в зв`язку з чим відсутні підстави вважати неправомірним застосування пені за період з 01.10.02р. по 01.10.03р. в сумі 8899 , 60 грн.

Відтак, застосування пені в сумі 17 350, 16 грн. згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень (26249,76 грн. -8899,60 грн.) мало місце поза межами річного строку, визначеного ст.250 ГК України, в зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення в цій частині неправомірні, а вимоги позивача обґрунтовані.

Задовольняючи позов суд також враховує і ту обставину, що податковим органом невірно визначено нараховану пеню податковим зобов`язанням у відповідності до норм Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», виходячи з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»21.12.2000 року N 2181-III /з наступними змінами і доповненнями/, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Також даний закон встановлює спеціальний порядок нарахування, оскарження нарахування, процедуру сплати та примусового стягнення, яка може застосовуватися лише щодо податків і зборів (обов`язкових платежів), сплата яких передбачена Законами з питань оподаткування.

Вичерпний перелік податків і зборів (обов`язкових платежів) наведений у ст.ст.14,15 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII, до яких пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не віднесена.

Так, у статті 1 цього Закону податкове зобов`язання визначено як зобов`язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) як плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов`язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами; пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв`язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов`язання; податковим боргом (недоїмкою) в розумінні цієї ж норми Закону є податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання.

З викладеного вбачається, що Закон N 2181-III не регулює питання застосування та стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, а обов`язок позивача зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД не належить до категорії податкового зобов`язання в розумінні Закону України N 2181-III, оскільки пеня застосована до позивача не за порушення правил оподаткування.

Отже, у податкового органу не було законних підстав для визначення оспорюваними податковими повідомленнями -рішеннями суми пені за порушення термінів, передбачених ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» сумою податкового зобов`язання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ст. 250 ГК України, ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків №0000861602/0 від 27.09.04р., №0000861602/1 від 01.10.04р., №0000861602/2 від 13.01.05р., №0000861602/3 від 25.03.05р. в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 17 350, 16 грн.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Степанюк А.Г.

Мазур А.С.

Постанова складена в повному обсязі:29.09.09р.