ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16.09.2009 р. 15:53 № 2а-2461/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі Рудик Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2461/09/2670 за позовом Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-плюс`до Контрольно-ревізійного відділу у м.Василькові і Васильківському районі, Контрольно-ревізійного управління у Київській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Василькові і Васильківському районі, Контрольно-ревізійного управління у Київській області про визнання дій протиправними.

В суді представник позивача позовні вимоги підтримав і, враховуючи уточнені позовні вимоги, просив: визнати дії Контрольно-ревізійного управління у Київській області та Контрольно-ревізійного відділу у м.Василькові і Васильківському районі щодо проведення державного фінансового контролю Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-плюс`протиправними.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити позивачеві у позові, аргументуючи це тим, що дії суб`єктів владних повноважень -органів державної контрольно-ревізійної служби відповідають вимогам чинного законодавства.

Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Підприємство Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-плюс» діє на підставі Статуту і зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, як підприємство об`єднання громадян. Відповідно до п.1.3. Статуту Підприємство засноване Всеукраїнською громадською організацію онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів». Пунктом 2.1. Статуту встановлено, що Підприємство створене з метою здійснення підприємницької діяльності. До його статутного капіталу державні кошти не вносились, а також підприємство не використовує у своїй діяльності державне або комунальне майно.

25.10.2007 р. відповідно до договору №1 «Про надання фінансової допомоги та переоснащення підприємства громадської організації інвалідів`від 24.10.2007 р. позивач отримав від Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів безповоротну фінансову допомогу на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів.

03.04.2008 р. Господарський суд м.Києва прийняв рішення по справі №8/48, яким виключив з договору «Про надання фінансової допомоги та переоснащення підприємства громадської організації інвалідів`положення про те, що кошти, отримані згідно з договором є державними коштами, а Підприємство «Пріоритет-Плюс`являється розпорядником державних коштів.

20.02.2009 р. на адресу Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-плюс`Контрольно-ревізійний відділ у м. Василькові і Васильківському районі надіслав лист № 16-16/155 від 20.02.2009 р., у якому позивача повідомляли про «проведення ревізії використання коштів державного бюджету Підприємством «Пріоритет-Плюс`за період 01.07.2007, 2008 роки по завершальний період 2009 року».

04.03.2009 р. позивач надіслав на адресу Контрольно-ревізійного відділу в м.Василькові і Васильківському районі лист №18 від 03.03.2009 р., в якому заперечував свою належність до установ, що є підконтрольними державній контрольно-ревізійній службі згідно із Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», але відповідач не взяв до уваги твердження позивача про відсутність у нього у даному випадку повноважень на здійснення державного фінансового контролю.

Вищезазначені обставини визнані сторонами і не оспорювалися в суді.

Пункт 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Аналіз суб`єктного складу та характеру спірних правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на Закони України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», «Про основи соціальної захищеності інвалідів України», постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку використання сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів»№ 180 від 12.12.2003 р.

В силу положень наведених нормативно-правових актів за рішенням Комісії з питань діяльності підприємств та громадських організацій інвалідів надається безповоротна фінансова допомога на технічне переоснащення підприємств громадських організацій інвалідів з метою створення робочих місць для інвалідів. При цьому розпорядником таких коштів виступає Фонд соціального захисту інвалідів.

Позивач, аргументуючи свою позицію, щодо того, що кошти надані йому Фондом соціального захисту інвалідів не є бюджетними, посилається на рішення Господарського суду м. Києва по справі № 8/48 від 03.04.2008 р., у якому суд зазначив, що Підприємство «Пріоритет-Плюс`отримало кошти безповоротної фінансової допомоги на підставі укладеного між ним та Фондом соціального захисту інвалідів господарського договору при здійсненні господарської діяльності, тому вони не являються державними.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні`головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Безповоротна фінансова допомога на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів була отримана позивачем внаслідок здійснення господарської операції, а саме, при укладенні і виконанні договору «Про надання фінансової допомоги на технічне переоснащення підприємства громадської організації інвалідів».

Абзац шостий ч.1 ст.1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», який діяв на час укладення відповідного договору №1 «Про надання фінансової допомоги та переоснащення підприємства громадської організації інвалідів`і втратив чинність згідно із Законом України від 20 березня 2008 року N150-VI, передбачав, що державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування, кошти страхування на випадок безробіття, кошти загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які причинили втрату працездатності", гуманітарна допомога в грошовій формі, кошти Аграрного фонду, Державного та місцевих фондів енергозбереження, кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, кошти підприємств, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.

З метою забезпечення ефективного використання державних коштів, відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України, пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України постановою затвердив Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

У відповідності до п.п. 4 п.2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2008 р. N1017), державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення діяльності зазначених органів, кошти підприємств, кошти, які надаються розпорядникам державних коштів під гарантії Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями або на умовах співфінансування разом з міжнародними фінансовими організаціями.

Для визначення статусу державних коштів суд керувався Бюджетним кодексом України, який передбачає обіг державних коштів виключно на підставі бюджетного розпису та органами Державного казначейства України.

Так, згідно з ч.1 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. При цьому ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2008 р. у господарській справі №8/48, яке набрало законної сили, встановлено, що Підприємство «Пріоритет-Плюс`не являється розпорядником державних коштів і кошти отримані ним, в якості безповоротної фінансової допомоги, не являються державними або іншими державними коштами, також встановлено, що Підприємство не повинно і не має права здійснювати процедуру закупівлі, передбачену Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», при використанні коштів отриманих на умовах зазначеного вище договору. Це рішення господарського суду ніким не оскаржувалось.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що дані кошти були отримані внаслідок здійснення господарських операцій та не в порядку передбаченому Бюджетним кодексом України, суд приходить до висновку, що кошти, отримані Підприємством «Пріоритет-Плюс`не можуть вважатися державними коштами, тому їхнє використання не підлягає перевірці з боку контрольно-ревізійної служби.

Таким чином, є підстави вважати, що у відповідача відсутні повноваження здійснювати державний фінансовий контроль за Підприємством «Пріоритет-Плюс».

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

У ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суб`єкт владних повноважень у своїй діяльності зобов`язаний дотримуватись критеріїв, що визначені у ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому суд бере до уваги положення ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представники відповідачів не надали суду вмотивованих доводів своєї позиції та не спростували аргументів позивача.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.

З метою недопущення порушення прав та інтересів позивача до набрання судового рішення у цій справі законної сили, суд вважає необхідним залишити заходи забезпечення адміністративного позову вжитті згідно із ухвалою від 11.03.2009 р.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст.86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-Плюс`задовольнити.

Визнати протиправними дії Контрольно-ревізійного відділу в м. Василькові і Васильківському районі, Контрольно-ревізійного управління в Київській області щодо проведення державного фінансового контролю Підприємства Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»«Пріоритет-Плюс».

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.І. Цвіркун