справа № 2-1284/2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 березня 2010 р. КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД Автономної Республіки Крим в складі:  

                     головуючого судді - Кисельова Є.М.

                     при секретарі – Дробот К.М.,                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на спадкування за законом у четверту чергу і про визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Уточнюючи позовні вимоги позивач просить суд визнати за ним прав на спадкування за законом у четверту  чергу на ? частку будинку № 8 з відповідною частиною господарських споруд, по провулку Фруктовому у м. Керчі після смерті його дядька ОСОБА_3, померлого 03.09.2002 року на підставах, передбачених ст.ст. 1264, 1268 ЦК України, і визнати за ним право власності на зазначене спадкове майно.

  Позовні вимоги мотивовані тим, що йому, позивачу, на праві приватної власності належить ? частка жилого будинку № 8, з відповідною частиною надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці площею 610 кв.м.,  по провулку Фруктовому у м. Керчі. Друга половина будинку, з відповідною частиною господарських споруд належала його дядьку – ОСОБА_3, який помер 03.09.2002 року. Дядько заповідав своє майно своїй дочці – ОСОБА_2, але вона спадщину не прийняла і від неї відмовляється.

 Позивач зазначив у судовому засіданні, що він проживав разом із спадкодавцем тривалий час,  з часу свого народження, і тому є спадкоємцем у четверту чергу.

 Представник відповідальниці проти позову не заперечує і просить суд позов задовольнити.

  Розглянув справу суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково і лише у частині визнання за позивачем права на спадкування за законом четвертої черги після смерті дядька.

 З матеріалів справи вбачається, що ? частка будинку № 8, що знаходиться у м. Керчі, провулок Фруктовий, розташований на земельній ділянці площею 610 кв.м., належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на спадщину за законом від 06.02.1996 року, за реєстром № 2 2-626.

 Зазначене майно ОСОБА_3 заповідав дочці – (Баган) ОСОБА_2, заповіт від 17.12.1999 року, за реєстром № 3-6635.

ОСОБА_3 помер 04.09.2002 року.

З пояснень сторін вбачається, що відповідальниця по справі – ОСОБА_2 спадщину не прийняла.

Відповідно до ч.5 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Ст. 1264 ЦК України передбачає, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, якій постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.  

Оскільки відповідальниця не заперечує проти мотивів позову, то суд вважає встановленим факт постійного проживання позивача і спадкодавця на час відкриття спадщини.

Суд вважає, що додаткове рішення у цій частині не потрібне.

Що стосується вимог позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту державної реєстрації цього майна, як передбачено ст. 1299 ЦК України.

Керуючись ст. 1264, 1268, 1299 ЦК України, ст..ст. 213-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково та визнати його такою особою, яка має право на спадкування за законом четвертої черги після смерті його дядька ОСОБА_3, померлого 03.09.2002 року, як проживаючого зі спадкодавцем не менш п’яти років.

У решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено у Апеляційний суд АР Крим у порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя     (підпис)                                Є.М.КИСЕЛЬОВ

Згідно з оригіналом: суддя