УХВАЛА

08 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 705/4542/15-а

Провадження № 11-1186за19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила заяву ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Виконкому Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про скасування фіктивного та незаконного будівельного паспорту, скасування рішень, і

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив скасувати: Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки ОСОБА_1 на будівництво гаража, замовлення № 482 від 14 грудня 1993 року повністю на 6 аркушах; План забудови земельної ділянки ОСОБА_1 в селі АДРЕСА_1 , на будівництво гаража; виписку з рішення № 20 від 09 липня 1993 року Сушківської сільської ради Уманського району, на підставі яких і був виготовлений будівельний паспорт у відповідності до архівної довідки архівного відділу Уманської райдержадміністрації № 225 від 24 жовтня 2008 року; пункт 9 рішення виконавчого комітету Сушківської сільської ради Уманського району № 11 від 18 березня 1994 року, в якому зазначено «Дозволити будівництво сараю гр. ОСОБА_1 на його присадибній ділянці при погодженні з районною архітектурою»; рішення виконкому Сушківської сільської ради про розгляд заяв громадян села, а саме пункт 9 вказаного рішення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді попередження.

Уманський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 10 травня 2016 року в задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою суду від 05 липня 2016 року постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2016 року скасував, а позовну заяву залишив без розгляду.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 15 серпня 2019 року залишив без змін ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року.

ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просить здійснити касаційний перегляд судових рішень саме Великою Палатою Верховного Суду, за наслідками якого скасувати всі судові рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

КАС України визначений вичерпний перелік підстав перегляду судових рішень Великою Палатою Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 23 КАС України у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Частиною четвертою статті 22 цього Кодексу визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Згідно з частиною третьою статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Відповідно до статті 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

Згідно з частиною п`ятою статті 355 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

Зі змісту та спрямованості аргументів заяви ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата Верховного Суду насамперед проревізувала і переглянула постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року про залишення без змін ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, яку цей суд ухвалив як суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду справи.

Заявник просить також переглянути судові рішення судів попередніх інстанцій в порядку повторного касаційного провадження.

За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Сулу, якщо

така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду;

якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно зі статтею 13 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що постанова суду касаційної інстанції про залишення без змін судового рішення апеляційної інстанції є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.

В аспекті згаданих законодавчих процесуальних положень неприйнятним є й прохання заявника про повторний касаційний перегляд постанови суду першої та ухвали суду апеляційної інстанцій за правилами касаційного провадження, позаяк повторна касація з погляду принципу правової визначеності (сталості) є неприпустимою.

Доводи і аргументи заяви ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цієї ухвали.

У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі «Занд проти Австрії» (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)».

За частинами першою, другою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції <…>, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до частини другої статті 167 цього Кодексу якщо заява (клопотання, заперечення) <…> є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, оскільки заява ОСОБА_1 є неприйнятною, тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути скаржнику.

Керуючись статтями 24, 166, 167, 344, 346 Кодексу адміністративного судочинства України Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Відмовити у прийнятті до розгляду Великою Палатою Верховного Суду заяви ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 травня 2016 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року та постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Уманської районної державної адміністрації Черкаської області, Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, Виконкому Сушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» про скасування фіктивного та незаконного будівельного паспорту, скасування рішень.

Заяву та додані до неї матеріали повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

Т. О. Анцупова Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук В. В. Пророк

Ю. Л. Власов Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

О. С. Золотніков О. Г. Яновська

В. С. Князєв