Справа № 2-1255

2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

11.03.2010 р. Жовтневий районний м. Маріуполя Донецької області суд у складі головуючого судді Богуславської І.А. при секретарі Хаджиновій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача, вказавши, що у серпні 2008 року ОСОБА_2 взяв у неї в борг суму в розмірі 30000 доларів США. На теперішній час борг він так і не повернув, однак 11.09.2009р. дав розписку, в якій зобов’язався повернути гроші. До теперішнього часу відповідач борг не повернув, уникає спілкування з цього приводу. Тому, просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 240000 грн. що в еквіваленті за курсом НБУ 799,09 складає 30000 доларів США.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, надіслала заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, про день слухання справи був сповіщена належним чином – через оголошення у пресі. Тому суд розглянув справу у його відсутності на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, вважаючи, що в справі є достатньо матеріалів про права й взаємини сторін.

Суд,  дослідивши надані по справі докази, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач в серпні 2008 року уклав з позивачкою договір позики на 30000 доларів США, однак, до теперішнього часу борг не повернув про що свідчить розписка від 11.11.2009р., в якій відповідач зобов’язався повернути гроші в сумі 30000 доларів США.

Відповідно до ст.1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

Як вбачається з наведеної норми, зобов’язання відповідача як позичальника витікають не тільки з договору, але з закону.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що на теперішній час борг відповідачем не повернутий.

   Згідно ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивачки борг в сумі 240000 грн., що є еквівалентом 30000 доларів США за курсом НБУ 7,99.

Крім того, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі  120 грн.

Загальна сума стягнення становить 241 820 грн.

Куруючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.526, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 240000 грн., понесені позивачкою витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього 241820 (двісті сорок одна тисяча вісімсот двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя