ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07.07.2009 р. № 2а-2414/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого -судді Цвіркуна Ю.І.,
при секретарі Рудик Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк`до Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання постанови протиправною і її скасування та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання постанови протиправною і її скасування та зобов`язання вчинити певні дії.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив: - визнати протиправним та скасувати постанову від 05.12.2008 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатенкською та затвердженою 05.12.2008 р. начальником Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції З.В. Чижевською, якою накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; - зобов`язати Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції виключити майно -автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , з опису та звільнити з під арешту.
В обґрунтування позовних вимог представник відповідача послався на те, що оскаржувана постанова від 05.12.2008 року не відповідає вимогам законодавства України, зокрема, Закону України «Про виконавче провадження».
Відділ державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області свого представника до суду не направив, подав листа від 22.06.2009 року №15330, у якому просив справу розглядати без участі його представника.
Третя особа ОСОБА_1 та його представник у суді підтримали позицію представника позивача, просили позов задовольнити, посилаючись на протиправність оскаржуваної постанови.
Представник третьої особи -Бондаренка С . В . заперечив щодо позову, аргументуючи тим, що відповідна постанова державного виконавця прийнята з дотриманням норм законодавства України, в тому числі і Закону України «Про виконавче провадження».
Суд, вислухавши учасників процесу та дослідивши докази по справі, а також перевіривши матеріали справи встановив наступне.
20.02.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк`та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № SME0012993, предметом якого було надання кредиту у сумі 12 000 доларів США.
На забезпечення виконання зобов`язань за даним кредитним договором між ЗАТ «Альфа-Банк`та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна №SME0012993/1 від 20.05.2008 р., предметом якого є транспортний засіб -автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) VIN НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .
У зв`язку із укладенням названого договору застави рухомого майна, було внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, про що свідчить відповідний витяг №18688894 від 21.05.2008 р.
На підставі п. 4.4.9 зазначеного договору застави рухомого майна 03.03.2009 р. ОСОБА_1 довів до відома ЗАТ «Альфа-Банк», що автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, який є предметом застави, арештований Відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції та надав документи на підтвердження цього.
Як вбачається із копій матеріалів виконавчого провадження, постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатинської від 12.11.2008 р. відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса від 10.11.2008 р. №6726 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у сумі 252 500 грн.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатинської від 05.12.2008 р., затвердженої 05.12.2008 р. начальником Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції З.В. Чижевською, було накладено арешт та заборонено здійснювати відчуження автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить боржнику на праві приватної власності.
28.01.2009 р. ОСОБА_1 було доведено до відома відповідача, інформацію, що автомобіль SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 знаходиться у заставі ЗАТ «Альфа-Банк».
У судовому засіданні представник позивача та третя особа зазначали, що умови договору кредиту третьою особо ОСОБА_1 виконуються вчасно і у повному обсязі.
Як вбачається із додатку №1 від 20.05.2008 р. до договору про надання траншу №SME0012993 від 20.05.2008 р., залишок за відповідним кредитним договором на даний час становить 3 666, 43 дол. США. Про це не заперечили ні позивач, ні третя особа ОСОБА_1 .
Як встановлено у суді, вартість заставленого майна -автомобіля SKODA OKTAVIA TOUR, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 становить - 64 387 грн. 50 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження`для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі: - виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; - коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Також стаття 52 даного Закону передбачає, що Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз`яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом. Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
Стаття 55 Закону України «Про виконавче провадження`регулює питання стосовно арешту на майно боржника та вилучення його майна.
Як свідчать докази наявні у матеріалах справи, вартість предмета застави значно перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, а тому суд, констатує, що рішення державного виконавця відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Н.О. Лопатинської права та інтереси позивача ніяким чином не порушує.
Законом України «Про виконавче провадження`гарантовано право заставодержателя на першочергову виплату коштів, навіть у випадку коли заставодержатель не являється стягувачем у виконавчому провадженні. Імперативною умовою такої виплати є лише належне підтвердження права на заставлене майно.
При цьому суд констатує, що позивачем не оскаржувалась бездіяльність відповідача, а тому обставини щодо вчинення відповідачем дій, передбачених ч.4 ст.52 Законом України «Про виконавче провадження`не були предметом дослідження. Зокрема, питання про те, коли відповідачу стало відомо, що арештоване майно знаходиться у заставі, чи повідомляв він позивача про арешт і чи роз`яснював йому про право на звернення до суду не досліджувались у суді, оскільки не стосуються предмету спору - правомірності постанови державного виконавця.
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не надано достатніх доказів, що відповідач вийшов за межі своєї компетенції, а також не надано відповідних доказів, які б могли свідчити, що позивачем порушено вимоги законодавства при винесенні оскаржуваної постанови.
Посилання представника позивача на те, що права позивача, враховуючи постанову державного виконавця від 05.12.2008 року, можуть бути порушені в майбутньому, не беруться до уваги, оскільки такі твердження є не вмотивованими і передчасними.
Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання постанови протиправною і її скасування та зобов`язання вчинити певні дії.
На основі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В позові Закритому акціонерному товариству «Альфа-Банк`відмовити.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції у порядку, що передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Ю.І. Цвіркун