Справа № 2-549/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року           Тернопільський міськрайонний  суд Тернопільської області  в складі:

                        головуючої                 Сливки Л.М..

                        за участі секретаря     Депутат Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь"  пред'явив до суду  позов до ОСОБА_2 про розірвання договору зберігання транспортного засобу, покликаючись на те, що відповідачка фактично користувалася місцем на автостоянці філії "Промінь-сервіс" Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", де встановлений металевий гараж, хоч договір зберігання в письмовій формі не укладався. Про визнання ОСОБА_2 власних зобов"язань перед позивачем свідчить здійснення упродовж липня 2007 - червня 2009 р. платежів за користування надаваними послугами. Однак плата за користування гаражем здійснюється відповідачкою вкрай нерегулярно та не в повному обсязі, внаслідок чого в неї виникла заборгованість у розмірі 406 гривень 86 копійок, яку добровільно відповідачка не сплачує. З  цих підстав позивач просить стягнути з неї заборгованість у вказаному розмірі, договір зберігання транспортного засобу розірвати та зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати належний їй металевий гараж із займаного нею місця на автостоянці філії "Промінь-сервіс"  ТДНТП "Промінь".

    В судовому засіданні представник позивача Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" позов підтримав, зіславшись на викладені в позовній заяві мотиви, та просить його задоволити.  

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причину неявки, заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив такі обставини:

Рішенням Тернопільської міської ради народних депутатів № 630 від 24 серпня 1979 року за Тернопільським філіалом конструкторського бюро дослідних робіт "Промінь" закріплено земельну ділянку для будівництва заводу промислового устаткування та підприємств обслуговування.

10 липня 1996 року Тернопільська міська рада народних депутатів Рішенням № 461 надала дозвіл заводу "Сатурн" влаштувати платну стоянку автомобільного транспорту на закріпленій території.

Наказом Державного комітету промислової політики України № 84 від 05 травня 2000 року проведено реорганізацію Тернопільського державного заводу "Сатурн" та Тернопільського державного конструкторського бюро "Промінь" шляхом злиття і утворення на їх майні Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь".

05 грудня 2000 року ТДНТП "Промінь" Тернопільською міською радою народних депутатів відповідно до Рішення сесії від 16 листопада 2000 року було видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ТР № 001553 площею 24,13096 гектарів для будівництва підприємства, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 556.

Послуги зберігання транспортних засобів ТДНТП "Промінь" надає на підставі   Положення   про   автостоянки   філії   "Промінь-Сервіс"   ТДНТП " Промінь".

    Згідно зі ст.ст. 208, 937 ЦК України договір зберігання між фізичною та юридичною особою укладається у письмовій формі.

    Всупереч вказаним вимогам закону договору зберігання транспортного засобу в письмовій формі між сторонами не укладено не було.

    Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

    Главою 66 Цивільного кодексу України, положення якої встановлюють вимоги щодо укладення договору зберігання, не передбачено недійсності такого правочину внаслідок недодержання письмової форми.

    Відповідно до ст. 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

    ОСОБА_2, будучи належним  чином повідомленою про розгляд справи про стягнення заборгованості за договором зберігання транспортного засобу на автостоянці філії "Промінь-сервіс" ТДНТП "Промінь", будь-яких заперечень на позов, у тому числі щодо оспорювання дійсності цього договору суду не надала.

Натомість, як слідує з довідки про заборгованість ОСОБА_2 з автостоянки № 1м161, у травні, червні, листопаді 2008 року та в лютому, березні, травні й червні 2009 року здійснювала оплату надаваних ТДНТП "Промінь" послуг на загальну суму 650 гривень. Здійснення платежів за послуги зберігання транспортного засобу на автостоянці свідчить про визнання нею зобов'язань за договором.

Таким чином між сторонами дійсно вникли правовідносини із зберігання транспортного засобу позивачки на належній відповідачу автостоянці на підставі укладеного договору зберігання, хоч із порушенням вимог  закону щодо його форми, однак дійсного в силу визнання сторонами власних зобов'язань за ним.

Проте відповідачка ОСОБА_2 належним  чином зобов'язань за вказаним договором не виконує, внаслідок чого станом на 01 жовтня 2009 року в неї виникла заборгованість за надані позивачем послуги в розмірі 406 гривень 86 копійок, що підтверджується довідкою ТДНТП "Промінь".

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Таким чином судом встановлено істотне порушення відповідачкою ОСОБА_2 договору зберігання транспортного засобу, оскільки позивач Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" значною мірою позбавляється отримання коштів, на які розраховував при укладенні договору.

За вказаних обставин порушені права позивача підлягають до захисту шляхом розірвання відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договору зберігання транспортного засобу, зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати належний їй металевий гараж із займаного нею місця на автостоянці філії "Промінь-сервіс" ТДНТП "Промінь" та стягнення з неї в користь позивача 406 гривень 86 копійок заборгованості за вказаним договором.

Керуючись ст. ст. ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226, 233, 294, п. 4 ст. 295 ЦПК України, ст. ст. 391, 392, 526, 651 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

      Позов задоволити.

    Розірвати договір зберігання транспортного засобу, укладений між  Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та ОСОБА_2.

    Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати металевий гараж із займаного нею місця на автостоянці філії "Промінь-сервіс" Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь".

    Стягнути з ОСОБА_2 в користь Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" 406 гривень 86 копійок заборгованості за місце на автостоянці та 171 гривню понесених позивачем судових витрат.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, апеляційна скарга - протягом 20 днів після заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії

             Головуюча    

                Копія вірна

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області                                 Сливка Л.М.