Справа № 2-а-204/10/1970
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 лютого 2010 року, Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої Дерех Н.В.
при секретарі Митко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Тернопільського районного територіального медичного об’єднання до Управління пенсійного фонду України у Тернопільському районі про скасування рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, суд
в с т а н о в и в:
Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання (надалі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі (надалі відповідач) про скасування рішення Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі № 52 від 12.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити, оскільки рішення про застосування фінансових санкцій № 52 від 12.01.2010 року прийняте всупереч Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, і пояснила, що Тернопільське районне територіальне медичне об’єднання не погоджується з прийнятими Управлінням Пенсійного Фонду України у Тернопільському районі рішенням, та вважає його безпідставним та таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства, а при прийнятті оспорюваного рішення відповідачем порушено передбачений законодавством строк та порядок прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а саме рішення за № 52 прийнято за період з 20.02.2009 року по 28.10.2009року, що є порушенням законодавства.
Представник відповідача Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, і пояснила, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. І також пояснила, що Управління у прийнятті рішень про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій.
Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності суд приходить до висновку, що вимога позивача не є обґрунтована, не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а отже позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Згідно ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV ( надалі Закон №1058 ) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період не пізніше
ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно ч.2 ст.106 Закону №1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, врахована за кожний день прострочення платежу.
Згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальним законом щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, до всіх боржників без винятку застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, оскільки даний пункт Інструкції втратив чинність на підставі Постанови правління ПФУ від 03.08.2009 року № 19-1 « Про внесення змін до Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України» з 21.09.2009 року .
Згідно п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1)при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінченні зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяті, відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.
Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної") недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3)при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішенню виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.
Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
Відповідно до п.10.11. Інструкції у разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, а не у відповідності до призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні.
При цьому протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 22 Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного
фонду. При цьому суд приймає до уваги твердження відповідача, що сума фінансових санкцій, застосованих рішенням № 1861 від 28.12.2009 року не могла бути перерозподілена, оскільки дана сума не була сплачена позивачем, а тому, відповідно, відповідачем і не надсилалось повідомлення про перерозподіл коштів.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є спеціальним законом і як зазначено в його преамбулі визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Крім того визначає порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату/ несплату страхових внесків.
У відповідності до п.15 ст. 106 Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» с трок давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Суд не приймає до уваги твердження позивача про необхідність застосування ст. 250 ГК України, оскільки спірні правовідносини не є правовідносинами, що виникли під час здійснення господарської діяльності суб’єкта господарювання Тернопільського районного територіального медичного об’єднання, на які можуть поширюватись норми ст. 250 ГК України, а є правовідносинами, що виникли з приводу несвоєчасної сплати внесків до Пенсійного фонду України, а тому застосовується норма п. 15 ст. 106 Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що в даному випадку строк давності не застосовується.
Таким чином, суд приходить до переконання, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі № 52 від 12.01.2010 року про застосування санкцій прийняте на підставі, у межах повноважень і з метою, з якою це повноваження надано, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги до задоволення не підлягають.
керуючись Законом України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України ст. ст. 2, 6, 7, 72, 86, 160-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У позові Тернопільського районного територіального медичного об’єднання до Управління пенсійного фонду України у Тернопільському районі про скасування рішення № 52 від 12.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені – відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.
Головуюча Дерех Н.В.
Копія вірна:
Суддя Дерех Н.В.