Справа № 2-1116/2010

№ 2-8065/2009                                                            

РІШЕННЯ

Іменем України

23 лютого 2010 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – Скотаря А.Ю.;

за участю секретаря – Котула Н.С.;

представника позивача ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що вона та відповідач є спадкоємцями першої черги після своїх батьків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Спадковим майном є квартира № 104, розташована в будинку № 49-А по вул. Гвардійців Широнінців в м. Харкові.

Позивачка просить задовольнити її позов та визнати за нею право власності на 1/9 частину зазначеної квартири в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 26.11.2007 та на 2/9 частини квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 24.09.2008.

В ході розгляду справи позивачка доповнила позов вимогою про визнання за ОСОБА_6 права власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, померлої 26.11.2007.

В суді позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі та дала пояснення відповідно до обставин, викладених в позові.

Відповідач проти позову заперечував, пояснивши, що ще за життя батьків між всіма членами родини сталась усна домовленість про те, що спірна квартира залишається у його власності, а позивачці залишається кооперативна квартира АДРЕСА_2, яка видавалась батькам і де зараз мешкає ОСОБА_3

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 16.03.1998 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_3, що підтверджується довідкою КП «Харківське міськБТІ» (а.с. 9-10).

Сторонами не заперечується і підтверджується відповідними свідоцтвами, що ОСОБА_5, яка померла 26.11.2007 і ОСОБА_6, померлий 24.09.2008 є їх батьками. Окрім того, сторонами визнається, отже не підлягає доказуванню, що їх батьки на час смерті постійно мешкали за адресою спірної квартири (а.с. 4-8).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 1268, враховуючи що ОСОБА_6 постійно проживав з дружиною ОСОБА_5 до часу її смерті у спірній квартирі, можна стверджувати що він прийняв спадщину після неї, а саме успадкував 1/9 частину спірної квартири. При цьому його частка у спільній квартирі склала 4/9.

За довідкою Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори від 16.01.2010 після померлої 26.11.2007 ОСОБА_5, яка мешкала в АДРЕСА_4, 22.03.2008 подано заяву від імені ОСОБА_3 про прийняття спадщини. Окрім того, 21.01.2009 позивачкою подана заява про прийняття спадщини після ОСОБА_6, померлого 24.09.2008, який мешкав там же. ОСОБА_4 через свого представника також подав відповідні заяви до нотаріальної контори (а.с. 48).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно з спадкодавцем, повинен подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, сторони у справі успадкували по 1/9 частині квартири АДРЕСА_3 після смерті ОСОБА_5 та по 2/9 частині спірної квартири після смерті ОСОБА_6, так як у встановлений законом термін звернулись з відповідними заявами до нотаріальної контори.

Свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, (а в наступному і після смерті ОСОБА_6К.) позивачці видано не було через відсутність у неї правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 12).  

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1296 ЦПК України с падкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Посилання відповідача на наявність домовленості між ним та позивачкою про розподіл нерухомого майна після смерті батьків не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Квартира, в якій мешкає позивачка, не зареєстрована на праві власності за жодною особою, позову щодо визнання права власності на неї не заявлено.

Таким чином суд приходить до висновку, що вимоги позивачки є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 1220-1223, 1268-1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлої 26.11.2007.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6, померлого 24.09.2008.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                                                 А.Ю. Скотар