Справа №2а-408

2010 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              09 березня 2010 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

    у складі: головуючого судді –Богдан М.В.

                   при секретарі – Коваленко Ю.В.

 розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про  стягнення недоплаченої   державної соціальної допомоги,

В С Т А Н О В И В:

  Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі  міста Харкова, в якому просила  зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок пенсії х підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, провести відповідні нарахування та виплатити  їй недоплачену як дитині війни щомісячну  державну соціальну допомогу за період 01 січня 2008 року до 31 грудня 2008  року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та  відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року мала право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Але відповідач з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року не здійснював нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, навіть після того як Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року були визнані  неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».

Позивач вважає, що невиплата їй соціальної допомоги у розмірі, передбаченому статтею 6  Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є незаконною, суперечить Конституції та Законам України.

Позивач просила поновити строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів ,посилаючись на те, що про порушення її прав вона дізналася тільки  24 вересня 2009 року з листа відповідача.

Позивач у судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що державним бюджетом не передбачені зазначені видатки, а так само  не визначений законом механізм розрахунку підвищення до пенсії,  передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Також наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.  

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження згідно ч. 3 ст. 122 КАС України.              

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  має соціальний статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної допомоги, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в наступній редакції: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 року положення п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року УПФУ в Комінтернівському районі міста Харкова з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни», оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту п.п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22 травня 2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Між тим, до 22 травня 2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним судом України, відповідач, здійснюючи особам, які мають статус «дитина війни», доплати, передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 01 січня 2008 року з урахуванням п.п.. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », діяв на підставі та у відповідності з діючою нормою зазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем з 01 січня 2008 року ОСОБА_1 нараховувалось та виплачувалось  підвищення до пенсії  за період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року на підставі  п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а починаючи з 22 травня 2008 року по 31.12.2008 року – доплату до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,   на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, а саме за січень – 47,00 грн., лютий – 47,00 грн., березень – 47,00 грн., квітень – 48,10 грн., травень -48, 10 грн., червень -48,10 грн., липень -48,20 грн., серпень – 48,20 грн., вересень – 48,20 грн., жовтень – 49,80 грн., листопад – 49,80 грн., грудень – 49,80 грн.

    Але  з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. відповідач мав щомісячно нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а саме: щомісяця з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року – 144,30 грн., з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 163,20 грн.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова від 07.08.2009 року ОСОБА_1 було здійснено  перерахунок підвищення до пенсії відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни»  та призначено щомісяця з 22 травня 2008 року по 30 червня 2008 року – 144,30 грн., з 01 липня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 163,20 грн., але зазначені суми в призначеному розмірі до теперішнього часу не  виплачені.

            Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова повинно провести відповідні виплати, передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», за період з  22.05.2008р. по 31.12.2008р. за вирахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії.

             Оскільки відповідачем 07 серпня 2009 року було здійснено перерахунок підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність коштів для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_2 є Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова. Таким чином, виплати передбачені ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має  здійснювати саме УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова, оскільки доплата до пенсії є складовою частиною пенсії..

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізоване конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30%  доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали свої повноваження без поважних причин.

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на законодавчу неврегульованість питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. № 2195 суд вважає хибним, з таких підстав.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 8 КАСУ звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не можуть бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.

Суд відхиляє заяву відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, враховуючи положення  ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка визначає, що  нараховані суми пенсії, що не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного  та керуючись  ст.ст. 94, 122, 160-163 КАС України, –

                    П ОС Т А Н О В И В :

Адміністративний позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої   державної соціальної допомоги задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова по не виконанню з  22 травня 2008 року приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до  порушення прав ОСОБА_1 на  своєчасне нарахування та отримання  доплати до пенсії за період  з 22 травня 2008 року  по 31грудня 2008 року.

             Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії, передбачену ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» за період  з 22 травня 2008року  по 31грудня 2008року  за вирахування фактично виплачених сум підвищення до пенсії.

     В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп..

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Комінтернівський районний суд м.Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Суддя  -