Справа № 758/5928/17

Категорія 42

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

16 жовтня 2019 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Васильченка О. В. ,

за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 пред`явила у суді позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є одноособовим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою залишаються зареєстрованими відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Проте, позивач зазначає, що відповідачі зобов`язувались знятись з реєстраційного обліку у вказаній квартирі, при укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 договору купівлі-продажу спірної квартири.

Враховуючи це, позивач просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином. Звернулась до суду із заявою про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 16.10.19 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення з таких підстав.

Судом достовірно встановлено, що 13.06.2003 року між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони, було укладено Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 5)

Право власності ОСОБА_1 на вищевказану квартиру було зареєстровано в КМ БТІ від 28.07.2003 року. (а.с. 6)

З Довідки Форма-3 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 8)

Факт реєстрації відповідачів у вищевказаній квартирі також підтверджено відповідями на запит суду до Адресно-довідкового підрозділу ГУДМС в м. Києві. (а.с. 16, 17)

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В свою чергу відповідачем не було надано жодного доказу на спростування вказаної обставини.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності, приходжу до висновку про задоволення позову, з підстав його доведеності та обґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 141, 142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 104, 110, 112, 115, 180-183, 185, 191 СК України, та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. В. Васильченко