Справа №2-5273/2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 р. суд Жовтневого району м. Харкова у складі:
головуючого судді Чижиченко Д.В.
при секретарі Бухтіяровой О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа П’ята Харківська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2009 р. до суду Жовтневого району м. Харкова із позовом про визнання додаткового строку для прийняття спадщини звернулася позивач ОСОБА_1 та просить суд ухвалити рішення, яким визнати їй додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці, пропущений з поважних причин, за законом, після померлого 25 жовтня 2007 р. ОСОБА_2.
Позов обґрунтований тим, що двокімнатна квартира №7, яка розташована по вул.. Огаревського в б. №12 в м. Харкові належить батькові позивача ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло. Зазначене свідоцтво останній не встиг зареєструвати у КП «ХМБТІ», оскільки раптово помер 25 жовтня 2007 р. Батьки позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвали шлюб та весь час позивач мешкала з матір’ю у селищі Бабаї, Харківської області. З ОСОБА_2 позивач зустрічалася дуже рідко, останні чотири роки позивач з спадкодавцем взагалі не бачилися, що стало причиною пропуску строку для прийняття спадщини. ОСОБА_2 заповіту не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина на двокімнатну АДРЕСА_1. Позивач єдиний спадкоємець першої черги за законом. 12 листопада 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до П’ятої ХДНК із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив її в цьому на тій підставі, що спадкоємцем було пропущено строк для прийняття спадщини, а додатковий строк надається тільки в судовому порядку.
Позивач в судовому засіданні підтримала свої вимоги та надала пояснення відповідно до наведеного вище.
Представник третьої особи П’ятої ХДНК в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що є зворотні повідомлення про отримання останнім судових повісток.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та письмові докази приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог позивача виходячи з наступного.
Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 179 ЦПК України, предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.
Так в судовому засіданні були встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом достовірно встановлено, що спірне майно, а саме кв. №7, б. №12 по вул.. Огаревського в м. Харкові було надано ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та видано відповідний ордер №155 від 13 березня 1959 р.
Родинний зв’язок між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження №387739, де зазначено, що батьками останньої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Позивачем, на підтвердження родинного зв’язку надано оригінали для огляду та копію для залучення до матеріалів справи свідоцтва про одруження №016129 від 10 лютого 1996 р. де вказується, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб змінивши прізвища дружини «Будзінська», а також свідоцтво про одруження №127384 від 31 серпня 2001 р., згідно якого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зареєстрували шлюб та остання змінила прізвище «Дромашко».
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, зазначено в ст. 1221 ЦК України.
Відповідно до ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Згідно свідоцтва про смерть від 09 грудня 2009 р. №245051 ОСОБА_2 помер 25 жовтня 2007 р. в м. Харкові, у зв’язку з чим зроблено актовий запис №16089.
В судовому засіданні підтвердилось, що позивач єдиний спадкоємець першої черги за законом. 12 листопада 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до П’ятої ХДНК із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив її в цьому на тій підставі, що спадкоємцем було пропущено строк для прийняття спадщини, а додатковий строк надається тільки в судовому порядку.
Зазначене вище, дає суду підстави вважати про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Наведене не суперечить вимогам ст. 1272 ЦК України, згідно з якою якщо спадкоємець протягом строку, встановлено ст. 1270 ЦК України (шість місяців) не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця. Який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
На підставі наведенного керуючись ст. ст. 1220-1223, 1254, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 60, 61, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, третя особа П’ята Харківська державна нотаріальна контора про визнання додаткового строку для прийняття спадщини – задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини в два місяці, пропущений з поважних причин, за законом, після померлого 25 жовтня 2007 р. ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк від дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Д.В. Чижиченко