СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
05 липня 2007 року |
Справа № 2-24/18774-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача:ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
представника позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 15.01.07;
відповідача: Горбунов Олег Іванович, довіреність № 1 від 27.06.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 26.03.2007 по справі № 2-24/18774-2006А
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим (вул. Л. Рябіки, 16, Роздольне, 96200)
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
За результатами планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 31.12.2005 Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією (актНОМЕР_2) прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 про донарахування 11715,6 грн. податку з доходів від підприємницької діяльності, за результатами адміністративного оскарження якого Державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 11715,6 грн.
Відповідно результатів перевірки, на думку податкового органу, позивач, будучи платником єдиного податку, у порушення вимог пункту 1 Указу Президента України ”Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, перевисив суму отриманого валового доходу за 2004 рік у сумі 1724544 грн., у 2005 році -2217167 грн., що склало більш ніж 500 000 грн., у зв'язку з чим позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2007 у справі № 2-24/18774-2006А (суддя Г.Г. Колосова) задоволений позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Роздольненському районі Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень.
При прийнятті постанови суд першої інстанції визнав безпідставними доводи податкового органу про перевищення позивачем розміру виручки у 2004 році, встановленого статтею 1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, оскільки виручка позивачу надходила за договорами комісії, згідно яких позивач за дорученням комітентів здійснювала згоди від свого імені, але за рахунок комітента, проте у звітах приватний підприємець відображала виторг у розмірі комісійної винагороди (доходу).
Таким чином, кошти, які надходили від здійснення комісійних угод, на думку суду першої інстанції, не є доходом позивача, а є доходом комітентів.
Відповідач не погодився з вказаним висновком місцевого господарського суду та оскаржує постанову суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Так, на думку податкового органу, виручка позивача -платника єдиного податку, у перевіреному періоді перевисила суму 500 000 грн., а тому позивач мав перейти на загальну систему оподаткування. Апелянт вважає виручкою від реалізації продукції суму, яка фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок за здійснення операції по продажу продукції. Оскільки у даному випадку комісіонер -фізична особа, яка є платником єдиного податку -здійснює саме продаж товару, суму, яка фактично отримана позивачем за здійснення операції продажу комісійного товару (яка включає також суму винагороди), слід вважати виручкою позивача від реалізації продукції, тобто об'єктом оподаткування.
Апеляційна скарга мотивована також іншими доводами, не маючими значення для розгляду справи.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 07.06.2007 року у зв'язку із зайнятістю судді Дугаренко О.В. у іншому судовому процесі у складі колегії було замінено суддю Дугаренко О.В. на суддю Черткову І.В.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Нормативним документом, що визначає перелік платників спрощеної системи оподаткування, встановлює порядок обліку та звітності на спрощеній системі оподаткування є Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” № 746/9 від 28.06. 1999.
Відповідно до статті 1 зазначеного Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, як фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 гривень.
Згідно статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату здійснити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Відповідно частини 1 статті 1018, майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Відповідно до статті 1020, комісіонер має право відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач укладав з іншими суб'єктами господарювання договори комісії, згідно яких позивач за дорученням комісіонера за плату здійснював угоди від свого імені, але за рахунок комітента. За комісійні послуги, надані комісіонером, комітент після здійснення угоди сплачує йому винагороду, розмір якої вказаний у специфікації до договорів.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти, отримані комісіонером - платником єдиного податку не є власністю комісіонера, належать комітенту, а тому не можуть бути об'єктом оподаткування у комісіонера.
При даних обставинах, судова колегія не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Роздольненському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.03.2007 у справі № 2-24/18774-2006 А залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді