ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2010 року о 09 год., 38 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., судді Карп’як О.О., Мартинюк В.Я.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2968/09/1370
за позовом ОСОБА_1, представник – ОСОБА_2. (довіреність б/н від 03.03.2010 року)
до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, представник – не з’явився
про визнання протиправними дій і бездіяльності та про вчинення дій
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича про визнання протиправними дій і бездіяльності та про вчинення дій.
Позивач у поданій позовній заяві просить, постановити рішення, яким:
- визнати протиправними дії відповідача з передання скарги 13.03.2009 року на розгляд до іншого органу та бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги 13.03.2009 року;
- зобов'язати відповідача:
- розглянути скаргу, об'єктивно і всебічно перевіривши її;
- невідкладно вжити заходів до припинення протиправних неправомірних дій з позбавлення конституційного права власності, виявити й усунути причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечити поновлення порушених прав та реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень;
- дати обґрунтовану письмову відповідь про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач зверталась з позовом до Президента України, дані правовідносини, на його думку, допускають правонаступництво та усною заявою просив суд визнати дії і бездіяльність Президента України Януковича Віктора Федоровича, як правонаступника, протиправними щодо не вжиття невідкладних заходів та припинення позбавлення позивач конституційного права власності на грошові кошти згідно договорів банківського вкладу.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що причиною її звернення до відповідача є порушення її конституційного права з боку ТОВ «Укрпромбанк» щодо відмови повернути грошові кошти, які до 09.03.2009 року були ввірені банку на основі договорів банківського вкладу. Обґрунтовуючи своє небажання дотримуватися конституційних вимог щодо заборони позбавляти права власності позивача, TOB «Укрпромбанк» вказав на дії тимчасової адміністрації, запровадженої в даному банку Національним банком України.
Позивач вказує, що звернулася до відповідача в межах його повноважень згідно ст. 40 Конституції України, ч.1 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», враховуючи те, що в TOB «Укрпромбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію Національного банку України, керівні органи якого формуються відповідачем і підпорядковані йому (п. 12 ч.1 ст. 106 Конституції України, ст.ст. 10 і 18 Закону України «Про Національний банк України»).
Позивач стверджує, що відповідач зобов’язаний розглянути її скаргу, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіривши її, невідкладно вжити заходів до припинення протиправних
неправомірних дій з позбавлення її конституційного права власності, виявити й усунути причини та умови, які сприяли порушенням, забезпечити поновлення порушених прав позивача та реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень, дати позивачці обґрунтовану письмову відповідь про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідач передав скаргу позивача на розгляд Національному банку, під тимчасовою адміністрацією якого перебуває ТОВ «Укрпромбанк», чим, на її думку, порушив ст.ст. 40, 102 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про звернення громадян».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов повністю.
Позиція відповідача викладена у поданому запереченні проти адміністративного позову, у якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, що звернення позивача, оскільки їх розгляд не віднесений до компетенції Глави держави, згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», надіслані за належністю для розгляду до Національного банку України з проханням повідомити заявника про результати розгляду. Згідно Конституції України, Президент України створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші органи і служби. Перелік повноважень Президента України чітко визначений Конституцією України, до яких не відноситься розгляд звернень громадян. При цьому законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України, крім тих, що передбачені нормами Конституції України.
Представник відповідача у поданому запереченні проти адміністративного позову просить суд розглядати справу за його відсутності, доводи у запереченні підтримує в повному обсязі, просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР від 02.10.1996 року із змінами і доповненнями, Положенням про Секретаріат Президента України, затвердженим Указом Президента України № 1548/2005 від 04.11.2005 року із змінами і доповненнями, КАС України.
10.03.2009 року позивач звернулася до керівника Львівської філії ТОВ «Укрсоцбанк» з заявою у якій просила повернути їй суму грошових коштів.
11.03.2009 року за № 1898 керуючим Львівською філією ТОВ «Укрсоцбанк» надано позивачу відповідь.
13.03.2009 року ОСОБА_1. звернулася до Президента України Віктора Ющенка зі скаргою у якій просить забезпечити реалізацію її конституційного права на володіння, користування і розпорядження вкладами.
31.03.2009 року позивач повторно звернулася до Президента України Віктора Ющенка зі скаргою у якій просить забезпечити захист її конституційного права на володіння, користування і розпорядження вкладами.
Вказані скарги позивача, на підставі ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», Секретаріатом Президента України надіслано на розгляд до Національного банку України за належністю, що підтверджується супровідними листами відповідно від 20.03.09 року за № 22/025720-13 та від 09.04.2009 року за № 22/032094-13.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 102 Конституції України, Президент України є главою держави і виступає від її імені.
Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Статтею 106 Конституції України чітко визначено коло повноважень Президента України.
Згідно п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції У країни, Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Згідно п. 1 Положення про Секретаріат Президента України, Секретаріат Президента України є постійно діючим допоміжним органом, створеним Президентом України відповідно до пункту 28 частини першої ст. 106 Конституції України.
Згідно п. 2 цього ж Положення, Секретаріат у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами України, цим Положенням, а також розпорядженнями Глави Секретаріату Президента України.
Згідно п. 3 цього ж Положення, основним завданням Секретаріату є забезпечення на засадах відкритості, гласності та прозорості здійснення Президентом України його повноважень, визначених Конституцією України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ч. 3 ст. 7 цього ж Закону України, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Згідно ст. 15 цього ж Закону України, органи державної влади, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Судом не враховуються пояснення представника позивача та твердження позивача щодо недопущення безпідставного передання скарг на розгляд інших органів, оскільки вимоги позивача щодо їх розгляду та надання відповіді по суті звернення, не кореспондується із ст. 106 Конституції України, яка визначає повноваження Президента України.
Повноваження Президента України визначені виключно у Конституції України, а тому не можуть визначатися іншими законодавчими актами. Секретаріат Президента України, надсилаючи звернення позивача до органів влади, повноважних розглядати зазначені питання, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана позиція повністю узгоджується із позицією ВАС України викладеною в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.02.2008 року.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича, задоволенню не підлягають.
Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових не застосовуються.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд –
П Р И Й Н Я В:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 12.03.2010 року
Головуючий суддя Гавдик З.В.
Суддя Карп’як О.О.
Суддя Мартинюк В.Я.