ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
03.07.07 Справа № 7/186-93
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Слуки М.Г., Скрутовського П.Д.
Розглянувши апеляційну скаргу Підприємця ОСОБА_1 від 03.05.2007р. б/н
на рішення господарського суду Волинської області від 24.04.2007р.
у справі №7/186-93
За позовом ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799”, м.Луцьк
До Підприємця ОСОБА_1, м.Любомиль, Волинської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Любомильської міської ради, м.Любомиль, Волинської області
Про усунення порушень права користування земельною ділянкою
За участю представників:
від позивача Нечай Ю.М. -предст.
від відповідача не з”явився
від третьої особи не з”явився
Рішенням господарського суду Волинської області від 24.04.2007р. у справі №7/186-93 за позовом ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799”, м.Луцьк, до Підприємця ОСОБА_1, м.Любомиль, Волинської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Любомильської міської ради, м.Любомиль, Волинської області, про усунення порушень права користування земельною ділянкою, вимоги позивача було задоволено в повному розмірі та зобов”язано відповідача по справі усунути порушення права користування позивачем земельною ділянкою, а також зобов”язано знести торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1, за межі території автостанції.
Відповідач оскаржив дане судове рішення в апеляційну інстанцію, вважаючи його таким, що суперечить чинному законодавству України та матеріалам даної справи, тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Представнику позивача, який брав участь у судовому засіданні, роз”яснено його права та обов”язки в судовому процесі, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.
Повноважний представник відповідача в судове засідання 03.07.2007р. не з”явився, хоч про день і час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення йому кореспонденції -ухвали суду про призначення справи до розгляду на 03.07.2007р. на 10-00 год.
В ухвалі від 15.05.2007р. про призначення справи до розгляду чітко зазначено, що неявка в судове засідання повноважних представників сторін, не є підставою для відкладення розгляду справи.
В процесі розгляду апеляційної скарги, встановлено наступне:
Як вбачається із матеріалів даної справи ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799”, м.Луцьк, є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,57 га у АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право постійного користування виданого 14.03.1997р. Любомильською міською радою. Зазначена земельна ділянка була виділена позивачу по справі у постійне користування з метою будівництва автобусної станції відповідно до рішення Любомильської міської ради за НОМЕР_1 від 23.02.1979р.
01.04. 2004р. між ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799” та підприємцем ОСОБА_1, м.Любомиль, Волинської області, було укладено договір за НОМЕР_2, у відповідності до якого позивач по справі зобов”язувався обслуговувати торгівельний павільйон відповідача, який знаходиться в межах земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача, а відповідач зобов”язувався здійснювати відповідні платежі за отримані послуги.
Однак, 18.09.2006р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області було проведено перевірку, якою встановлено порушення земельного законодавства зі сторони ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799”, а саме, в частині нецільового використання земельної ділянки -розміщення торговельних закладів підприємницької діяльності без відповідних документів на виділення землі.
На підставі проведеної перевірки 26.09.2006р. було винесено припис, яким зобов”язано позивача по справі у тридцятиденний строк подати документи, що підтверджують зміну цільового призначення відповідних земельних ділянок, в т.ч. і земельної ділянки, на якій розмістила свій торговельний павільйон підприємець ОСОБА_1, площею 0,03 га.
Оскільки вимоги, викладені у приписі позивачем у справі виконані не були, Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області було винесено повторний припис, яким зобов”язано порушника виконати вимоги попереднього припису.
На виконання вимог зазначених приписів позивач 03.10.2006р. надіслав на адресу відповідача відповідного листа, в якому повідомив про розірвання договору від 01.04.2004р. про надання послуг за НОМЕР_2 з 03.11.2006р., а також поставив вимогу про звільнення території автостанції від майна та торгівельного кіоску.
Однак, відповідач по справі зазначених вимог не виконав, що послужило для позивача підставою для звернення до суду із позовною вимогою щодо вилучення земельної ділянки від недобросовісного землекористувача -відповідача по справі та знесення торговельного павільйону, який належить підприємцю ОСОБА_1.
Господарський суд Волинської області позовні вимоги позивача визнав обґрунтованими, тому виніс рішення, яким зобов”язав відповідача по справі усунути порушення права користування позивачем земельною ділянкою, а також зобов”язав знести торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1, за межі території автостанції.
Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення та апеляційну скаргу, а також заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд прийшов до висновку про залишення оскаржуваного рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з таких підстав:
Як уже зазначалося вище ВАТ “Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799”, м.Луцьк, є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,57 га у АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право постійного користування виданого 14.03.1997р. Любомильської міської ради.
У відповідності до ст.ст.92,96,116,123 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою -це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Землекористувачі, в даному випадку позивач по справі, зобов”язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, зокрема приписів Управління з контролю за використанням та охороною земель у Волинській області від 26.09.2006р. та 15.11.2006р., земельна ділянка площею 0,03 га, на якій розміщено торгівельний павільйон підприємця ОСОБА_1, і яка знаходиться в межах земельної ділянки землекористувача -позивача по справі, використовується не за цільовим призначенням.
Зазначене вище є порушенням норм ст.211 Земельного Кодексу України, якою передбачено що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за порушення земельного законодавства в т.ч. невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Отже, позивач по справі цілком підставно з посиланням на зазначену вище статтю звернувся до суду із вимогою про усунення його порушеного права користування земельною ділянкою площею 0,03 га у АДРЕСА_1, яку відповідач по справі використовує не за цільовим призначенням.
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги відповідача по справі.
Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Волинської області від 24.04.2007р. по справі №7/186-93 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи №7/186-93 повернути в господарський суд Волинської області області.
Головуючий суддя В.В. Онишкевич
суддя М.Г. Слука
суддя П.Д. Скрутовський