копія    

Справа №2-104/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05 січня 2010 року       Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючої судді - Литовченко Н.О.

при секретарі - Підопригора В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом  відділу освіти Тростянецької міської ради, третя особа Тростянецька міська рада, до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

    Відділ освіти Тростянецької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди посилаючись на те, що централізованою бухгалтерією відділу освіти Тростянецької міської ради не були вчасно перераховані, а саме до 20.01.2009 року внески до пенсійного фонду, хоча кошти міською радою були виділені 16.01.2009 року в необхідній сумі. Невчасне перерахування коштів призвело до застосування з боку пенсійного фонду штрафних санкцій у розмірі 10% від загальної суми, тобто 4247грн. та 42грн. пені за 1 день 21.01.2009 року.

    Дане порушення було допущено через неналежне виконання своїх посадових обов’язків головним бухгалтером централізованої бухгалтерії ОСОБА_1 та бухгалтером ОСОБА_2 За зазначене порушення 23.01.2009 року відповідачам була винесена догана, яка була достроково знята 14.05.2009 року. ОСОБА_2 погодився добровільно погасити суму штрафу частинами з лютого по листопад 2009 року, але кошти не були сплачені, пенсійному фонду не перераховані, а тому позивач просив суд стягнути з відповідачів завдану шкоду в сумі 4289грн.

    Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала частково та пояснила, що ОСОБА_2 до судового засідання добровільно сплатив 2000грн. завданої ним шкоди, а тому претензій до нього відділ освіти не має, а решту суми завданої шкоди просить стягнути з відповідача ОСОБА_1, оскільки до цього часу дані кошти пенсійному фонду не пераховані.

     Представник третьої особи в судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що в міському бюджеті не передбачено коштів на штрафні санкції, а тому дані кошти слід стягнути з відповідача ОСОБА_1

     Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що в її обов’язки як головного бухгалтера не входило складання платіжних доручень, фінансових зобов’язань. Ці функції були покладені на бухгалтера ОСОБА_2 Платіжне доручення та заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки були підписані нею 19.01.2009 року, але були повернуті 21.01.2009 року ОСОБА_2 з виправленнями держказначейства. Як з’ясувалося, ОСОБА_2 забув віднести разом з заявкою платіжне доручення. Їй та ОСОБА_2 були оголошені догани, та згідно наказу 32-к від 23.01.2009 року, ОСОБА_2 за його згодою повинен був відшкодувати шкоду частинами з заробітної плати протягом лютого-листопада 2009року. В даному разі на неї матеріальна відповідальність не може бути покладена, а тому вона просить відмовити в задоволенні позову.  

     Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:  

     Згідно рішення №17 начальника управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі від 26.01.2009 року на відділ освіти Тростянецької міської ради за несвоєчасну сплату страхових внесків накладено штраф в сумі 4247грн. та нарахована пеня в сумі 42грн. (а.с.7).

     Згідно наказу №2-к від 23.01.2009 року начальника відділу освіти Тростянецької міської ради за відсутність належного контролю за роботою підлеглих бухгалтерів головному бухгалтеру ОСОБА_1 була оголошена догана. Цим же наказом за невиконання своїх службових обов’язків оголошена догана бухгалтеру ОСОБА_2 та вирішено провести матеріальне відшкодування заподіяної шкоди міському бюджету винною особою бухгалтеру централізованої бухгалтерії ОСОБА_2 у розмірі 4289грн. рівними частинами протягом лютого-листопада 2009 року(а.с.4).

     Як вбачається з посадової інструкції та посадових обов’язків головного бухгалтера відділу освіти ОСОБА_1, на неї покладено забезпечення організації та ведення бухгалтерського обліку централізованої бухгалтерії відділу освіти, підписання документів, які є основою для прийняття, видачі, грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей, а також розрахункових зобов’язань (а.с.9-10).

     Відповідно до заявки відділу освіти про видачу готівки та перерахування кошів, підписаних відповідачкою, даний документ був зареєстрований в Управлінні держказначейства 19.01.2009року(а.с.23,24).

     Згідно пояснювальної записки ОСОБА_1 на ім’я начальника відділу освіти, складеної 23.01.2009 року, відповідачка заперечує свою провину у несвоєчасному перерахунку внесків до пенсійного фонду (а.с.41).    

     Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснив, що 20.01.2009 року десь о 17 годині він виявив, що не перераховані внески до пенсійного фонду, оскільки він помилково не надрукував платіжне доручення. Внески були сплачені 21.01.2009 року.

     Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і в порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

     Статтею 133 КЗпП України визначені випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників, ст.134 цього ж закону передбачені випадки повної матеріальної відповідальності працівників, але позивачем не зазначений жоден з перелічених в цих статтях випадків як підстава покладення матеріальної відповідальності саме на відповідачку, а його посилання на ст.136 КЗпП України є необґрунтованим, оскільки дана стаття визначає лише порядок покриття шкоди, заподіяної працівником.    

     Відповідно до ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього кодексу.

     Таким чином, позивачем визначена вина відповідачки як недостатній контроль за роботою підлеглих бухгалтерів, за що їй оголошена догана, а тому суд вважає, що позивачем не доведені умови, передбачені ст.130 КЗпП України, за наявності яких на відповідачку може бути покладена матеріальна відповідальність, а саме що пряма дійсна шкода заподіяна винними протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 Окрім того слід зазначити, що позивач до цього часу штраф пенсійному фонду не перерахував, а тому відсутній сам факт спричинення йому матеріальної шкоди.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 130-138 КЗпП України, суд –

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог відділу освіти Тростянецької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після нього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

      Суддя                                        підпис    

   ВІРНО: суддя Тростянецького районного

                 суду Сумської області             Н.О.Литовченко