СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 липня 2007 року | Справа № 20-12/002 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Льошина Наталя Володимирівна, довіреність № 2793 від 18.12.2006, Акціонерно-комерційній банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольскої філії,
відповідача: Дорофєєв Денис Анатоійович, довіреність № 9/31 від 15.01.1007, Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольскої філії на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 07.05.2007 у справі №20-12/002
за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29,Київ 1,01001)
в особі Севастопольської філії (вул. Леніна, 15,Севастополь,99011)
до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Леніна, 48,Севастополь,99011)
про визнання рішення від 10.11.2006 № 27/14-06 про визнання дій позивача порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладення штрафу в сумі 500 грн. недійсним
ВСТАНОВИВ:
Позивач, акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії, звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до відповідача, Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення від 10.11.2006 № 27/14-06 у справі № 27/15-06 про визнання дій Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" –ненадання інформації у встановлені головою територіального відділення строки, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладення штрафу у сумі 500грн. недійсним.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 07.05.2007 у справі № 20-12/002 у позові Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Акціонерно-комерційній банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Севастопольської філії звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалене у справі рішення, позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з’ясуванням господарським судом міста Севастополя обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права права.
Так, заявник скарги вважає, що голова Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України порушив статтю 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»з тих підстав, що він має право вимагати від суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі і з обмеженим доступом, при проведенні перевірки, розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, однак, вимога повинна містити посилання на конкретну заяву або справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проте, вимога відповідача такої інформації не містила, що є підставою для скасування рішення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.11.2006 № 27/14-06.
У зв’язку із зайнятістю судді Видашенко Т.С., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.07.2007, здійснено заміну судді Видашенко Т.С. на суддю Заплаву Л.М..
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 99 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
21.09.2006 на адресу Севастопольської філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" надійшла вимога Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про надання інформації та документів, що стосується права власності банка на рекламний щит та розміщення на ньому інформації, протягом трьох робочих днів з моменту отримання вимоги.
25.09.2006 позивач розглянув вимогу позивача, листом за вих. № 02-02/27-5747 запросив надати підстави, згідно з якими він був зобов’язаний розкрити інформацію та надати документи, які містять комерційну таємницю.
На повторну вимогу Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.09.2006 року про надання інформації Севастопольська філія акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" надіслала листа, згідно з яким відповідь на вимогу Антимонопольного комітету України вже була надіслана.
09.10.2006 розпорядженням № 27/15-06 Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України почато розгляд справи у порядку статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” на підставі наявності у діях Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
12.10.2006 позивач надіслав на адресу відповідача документи та інформацію, які були витребувані вимогою Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 21.09.2007 № 8/597 посилаючись на те, що представник Севастопольської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" отримав 12.10.2006 відомості про обставини, які стали підставою для розкриття цієї інформації.
Рішенням Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.11.2006 № 27/14-06 на Севастопольську філію відкритого акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" накладений штраф у розмірі 500 грн. за ненадання інформації у встановлений законом строк.
Не погодившись з вказаним рішенням від 10.11.2006, Севастопольська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" звернулась із позовною заявою до місцевого господарського суду.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з пунктом 5 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічний за змістом припис містить підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету від 23.02.2001 № 32-р.
Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно зі статтею 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню.
Оскільки, закон України «Про Антимонопольний комітет України»не містить якогось вичерпного переліку випадків, при яких голова територіального відділення Антимонопольного комітету України вправі вимагати відповідну інформацію у суб’єктів господарювання та інших осіб, твердження заявника скарги про те, що територіальне відділення Антимонопольного комітету України має право вимагати інформацію лише у зв’язку з розглядом заяви або після винесення розпорядження про відкриття справи є безпідставними.
Пункт 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначає неподання інформації, зокрема, територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою такого відділення строки як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
У пункті 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цій акт.
У даному випадку підстав для визнання оскаржуваного акта Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України місцевим господарським судом не встановлено, і такий висновок узгоджується з наведеними законодавчими нормами.
Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського–процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.05.2007 року у справі № 20-12/002 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді