УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого – Лугового М.Г.,
суддів – Олійника В.Б., Забари І.К.,
з участю прокурора – Глущенка І.Л.,
обвинуваченого – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми, від 4 січня 2010 року, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,
про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,
ВСТАНОВИЛА:
Слідчий Ковпаківського РВ СМУ ГУМВС України в Сумській обл. звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з поданням в якому поставив питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 25 грудня 2009 року, близько 19 години 15 хвилин, ОСОБА_1 попередньо домовившись з ОСОБА_2, погрожуючи застосуванням насильства, відносно ОСОБА_3, що є небезпечним для життя та здоров’я останнього, шляхом застосування пневматичної зброї, здійснили напад на ОСОБА_3 та заволоділи належним йому майном – поліетиленовим пакетом в якому були гроші в сумі 2000 грн. та фрукти.
Слідчий вважав, що оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більш ніж 7 років, може ухилитися від слідства та суду, то відносно нього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми, від 4 січня 2010 року, в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 було відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння в неповнолітньому віці, знаходячись під впливом повнолітнього ОСОБА_2, має постійне місце проживання. позитивно характеризується, навчається в вищому учбовому закладі, а підстав, що ОСОБА_1 буде перешкоджати встановленню істини по справі судом встановлено не було.
За наведених мотивів суд вважав, що для забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1, за якої він не буде перешкоджати встановленню істини по справі, достатньо такого запобіжного заходу, як застава в розмірі 20 000 грн.
На постанову суду надійшла апеляція від прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та повернення справи на новий судовий розгляд.
Прокурор мотивує свої вимоги тим, що суд, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відносно ОСОБА_1, не врахував, що останній обвинувачується в вчинені тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. В ході досудового слідства по справі ОСОБА_1 змінює свої пояснення, маючи на меті уникнути відповідальності, чим перешкоджає встановленню істини по справі.
Заслухавши доповідь судді щодо суті постанови суду та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Суд, вирішуючи подання слідчого, на виконання вимог ст. ст. 148; 150; 155 КПК України, перевірив чи є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 буде намагатися ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 з’являється за викликами слідчого для проведення слідчих дій по справі, дає пояснення щодо його обвинувачення. Вказані обставини давали суду підстави для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_1 не перешкоджає веденню слідства.
Судом також було встановлено, що ОСОБА_1 інкримінований йому злочин вчинив в неповнолітньому віці, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, навчається в вищому учбовому закладі, його батьки мають на нього вплив щодо забезпечення належної його поведінки при проведенні досудового слідства.
За вказаних обставин колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано дійшов до висновку про те, що такий запобіжний захід як застава, буде сприяти забезпеченню належної поведінки обвинуваченого неповнолітнього ОСОБА_1 при провадженні відносно нього досудового слідства.
Колегія суддів вважає, що самих тих обставин, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, є недостатньо для того щоб вважати, що саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту є необхідним для забезпечення його поведінки яка буде сприяти розслідуванню справи.
Колегія суддів, знаходячи постанову суду законною, не вбачає підстав для скасування постанови суду, а відповідно, і для задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст. ст. 382; 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми, від 4 січня 2010 року, про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, відносно ОСОБА_1, та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.
СУДДІ:
М.Г. Луговий В.Б. Олійник І.К. Забара