Справа № 11-36/2010р. Головуючий у 1-й інстанції – Куц В.І.
Категорія: ст. 15 ч. 3, 152 ч. 3 КК України Доповідач – Гончаров М.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року січня “28” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Лугового М.Г.,
суддів: Гончарова М.В., Борсая В.М.,
з участю прокурора: Савостьянової Л.В.,
потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 на вирок Сумського районного суду від “16” листопада 2009р.
яким, ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст. 15 ч. 3, 152 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, за ст. 15 ч. 3, 153 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст. 162 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в сумі 510 грн.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно йому визначено 3(три) 6(шість) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку на 1 (один) рік.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_1 2000грн. на відшкодування моральної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним і засуджений за те, що 14 січня 2009 року, близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля звалища сміття в районі вулиць Жовтнева та Косовського в смт. Низи Сумського району маючи намір на зґвалтування та задоволення статевої пристрасті неприродним способом, користуючись тим, що поруч не було сторонніх осіб, збив з ніг неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і погрожуючи її вбивством та застосовуючи фізичне насильство намагався її зґвалтувати та задоволити статеву пристрасть неприродним способом, але свої злочинні наміри не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі оскільки ці дії були припинені сторонньою особою.
Після цього, ОСОБА_4 діючи незаконно, без дозволу власників домоволодіння, з метою залякування потерпілої ОСОБА_1 проник на подвір’я буд. № 66 по вул. Жовтневій в смт. Низи, де дочекавшись ОСОБА_1, збив її з ніг та намагався витягти за подвір’я, але в цей час на подвір’я вийшов батько потерпілої ОСОБА_5 і ОСОБА_4 зник.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 посилається на необгрунтованість засудження ОСОБА_4 , вважає, що доказів його вини у вчиненні вказаних злочинів немає, а покази потерпілої ОСОБА_1 не можна приймати до уваги, оскільки є зацікавленість її батьків. Відсутній склад злочину, передбачений і ч. 1 ст. 162 КК України, оскільки ОСОБА_4 не посягав на недоторканість житла, тому просить вирок суду скасувати і провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, які погоджуються з вироком суду і вважають, що підстав для скасування вироку немає, думку прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.
Висновки суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні зазначених злочинів, за обставин викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах.
Доводи в апеляції адвоката про те, що ОСОБА_4 не скоював злочинів проти ОСОБА_1 і не проникав на подвір’я ОСОБА_1, є безпідставними.
Ці заперечення проти обвинувачення детально розглядалися судом першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_1 показала, що 14 січня 2009 року, близько 20 години її додому проводжав ОСОБА_4 між вулицями Жовтневою та Косовського у смт. Низи ОСОБА_4 несподівано повалив її на землю, ліг на неї зверху, намагався розстібнути куртку, обмацував тіло поверх одягу, цілував її. Одночасно з цим, він вимагав від неї вступити в статеві зносини та задоволити статеву пристрасть неприродним способом, супроводжуючи свої вимоги погрозами фізичним насильством та вбивством, затулянням рота, здушуванням шиї. Ці його дії тривали близько 10 хвилин. В цей час вона побачила на дорозі мешканця с. Низи ОСОБА_7 Вирвавшись від ОСОБА_4 вона підбігла до ОСОБА_7, який провів її до будинку. Коли вона зайшла на подвір’я, то там знаходився ОСОБА_4, який звалив її з ніг та намагався витягти за подвір’я. В цей час на подвір’я вийшов її батько і ОСОБА_4 втік з місця події.
Враховуючи, що показання потерпілої ОСОБА_1 є послідовними, об’єктивно узгоджуються з іншими доказами, суд навівши переконливі мотиви, обґрунтовано поклав їх в основу вироку, а невизнання ОСОБА_4 своєї провини у вчиненні цих злочинів, правильно розцінив як обраний ним спосіб захисту.
Отже, крім показань потерпілої ОСОБА_1, винність ОСОБА_4 у вчиненні зазначених злочинів підтверджується слідуючими доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2, показала, що 14 січня 2009 року після 20 години забігла в будинок її донька ОСОБА_1 яка була схвильована, плакала і розповіла, що на неї напав ОСОБА_4, намагався її зґвалтувати та задовольнити статеву пристрасть неприродним шляхом, погрожуючи її вбивством.
Потерпілий ОСОБА_5 показав, що 14 січня 2009 року після 20 години, коли він вийшов на подвір’я то побачив, як чоловік переліз через огорожу і втік, а його донька ОСОБА_1 розповіла, що ОСОБА_4 намагався її зґвалтувати, а потім напав на неї і на подвір’ї.
Свідок ОСОБА_7 показав, що коли він 14 січня 2009 року, близько 20 години йшов по дорозі з вул. Косовського на вул. Жовтневу у смт. Низи, то біля звалища сміття почув голоси осіб, які сварилися, а потім до нього підбігла ОСОБА_1 яка була схвильована і плакала. Також він побачив і ОСОБА_4, якому сказав, щоб він йшов додому. Потім за проханням ОСОБА_1 він провів її до будинку.
Свідок ОСОБА_8 показав, що 14 січня 2009 року, близько 20 години він побачив як ОСОБА_4 пішов проводжати додому ОСОБА_1
Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілої ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження які відносяться до легких і строк їх заподіяння відповідає даті скоєного злочину (а.с. 32).
Наведені докази, які суд дослідив та зазначив у вироку, спростовують доводи апеляції адвоката про непричетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів проти потерпілої ОСОБА_1 та до проникнення його на подвір’я ОСОБА_1.
Ретельно дослідивши зібрані по справі докази та давши їм належну оцінку суд першої інстанції зробив правильний висновок про доведеність вини ОСОБА_4у вчиненні замаху на зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_1 та замаху на задоволення статевої пристрасті неприродним способом, що супроводжувалися застосуванням фізичного насильства і ці його злочинні дії суд правильно кваліфікував за ст. 15 ч. 3, 152 ч. 3, 15 ч. 3, 153 ч. 2 КК України.
Правильно суд кваліфікував і злочинні дії ОСОБА_4 за ст. 162 ч. 1 КК України, оскільки він незаконно проник на подвір’я домоволодіння ОСОБА_1, яке є їх іншим володінням, так як належить їм на праві власності, тому підстав для скасування вироку і закриття справи колегія суддів не вбачає.
Що стосується покарання, яке суд призначив засудженому ОСОБА_4, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Сумського районного суду від 16 листопада 2009 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_3 – без задоволення.
Головуючий: Луговий М.Г.,
Судді: Гончаров М.В., Борсай В.М.
Вірно: суддя Апеляційного суду
Л.І.