Справа № 11-113 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції Міленко М.П.
Категорія ст. 185 ч. 3 Доповідач Гончаров М.В.
УХВАЛА
Іменем України
2010 року березня “2” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Лугового М.Г.
суддів Гончарова М.В
Матуса В.В.
з участю прокурора Кононової Л.Ф.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Роменського міськрайонного суду від “22” грудня 2009 р., яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий:
29.04.2009 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням протягом іспитового строку 2 роки 6 місяців
засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України за сукупністю вироків до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком у виді 1 року позбавлення волі і остаточно йому визначено до відбування 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого на користь експертної установи 150 грн. 24 коп. витрат на проведення експертизи.
ВСТАНОВИЛА:
У відповідності з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що 7 жовтня 2009 року близько 3 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою крадіжки, проник в сарай ОСОБА_3 с. Гудими Роменського району, звідки викрав його майно на загальну суму 297 грн.
В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 посилається на суворість призначеного йому покарання, просить врахувати його медичний стан здоров’я і пом’якшити покарання, застосувавши ст. 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію і просив пом’якшити покарання, думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що задоволенню вона не підлягає.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки чужого майна грунтується на доказах, зібраних в установленому законом порядку та перевірених судом і в апеляції не оспорюється.
Кваліфікація дій засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України є правильною.
Що стосується доводів апеляції про те, що призначене йому покарання є несправедливим внаслідок суворості, то колегія суддів вважає їх безпідставними.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що засуджений ОСОБА_2 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Цей злочин ним вчинено у стані алкогольного сп’яніння, що обгрунтовано визнано судом обставиною, що обтяжує покарання. Раніше ОСОБА_2 судимий за крадіжку чужого майна і нову крадіжку скоїв під час відбуття покарання за вироком від 29 квітня 2009 року.
Також судом при призначенні покарання враховані і обставини, які пом’якшують покарання, в тому числі і стан його здоров’я.
Суд дослідив висновок судово-психіатричної експертизи, згідно якого, ОСОБА_2 страждає природженою недоумкуватістю у вигляді легкої розумової відсталості, проте інкременоване йому діяння він здійснив у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 58-61).
Оскільки кримінальний закон до ОСОБА_2 застосовано правильно, а призначене покарання як окремо, так і за сукупністю вироків відповідає вимогам ст. 65 КК України і є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, то підстав для пом’якшення призначеного ОСОБА_2 покарання та застосування ст. 69 КК України колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Роменського міськрайонного суду від 22 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію – без задоволення.
Головуючий М.Г. Луговий
Судді М.В. Гончаров
В.В. Матус
Вірно: суддя апеляційного суду.