Справа № 2-а- 4690 /09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді – Міленко М.П.,
при секретарі – Шаповаленко Н.І. ,
з участю представника відповідача : ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Роменської міжрайонної дирекції цього Фонду про визнання протиправними дій та бездіяльності Фонду при відмові в проведенні перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , -
В С Т А Н О В И В :
10.09.2009 року ОСОБА_2, посилаючись на положення Конституції України, КАС України, звернулася в суд з позовом до Роменської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з вимогою визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за нею до досягнення трирічного віку за період з 06 грудня 2006 року по 13 липня 2009 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”; зобов'язати відповідача донарахувати та виплатити різницю між встановленими положеннями Закону України « Про загальнообов»язкове соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01. 2001 року № 2240 – ІІІ з наступними змінами та сплаченими сумами цього забезпечення при народженні дитини у розмірі 766 грн.; дорахувати та виплатити різницю між встановленими положеннями закону від 18.01. 2001 року № 2240 – ІІІ з наступними змінами та сплаченими за період з 06.12. 2006 року по 13.07. 2009 року сумами цього забезпечення по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 15 171 грн. та поверненням витрат, пов»язаних із судовим збором, касового обслуговування при прийомі платежів, поштових витрат та послуг ксерокопіювання.
14.10. 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про залучення співвідповідачем виконавчу дирекцію Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і ухвалою суду від 20.10. 2009 року в порядку ст. 52 КАС України залучено співвідповідачем зазначене відділення Фонду ( а. 34-35).
Увідомлена належним чином про час і місце судового розгляду справи, позивачка в судові засідання не з»являлась, надавши письмові заяви про проведення розгляду справи у її відсутність, підтримуючі заявлені вимоги.
У письмових запереченнях відповідач зазначає, що позивачці, як працюючій особі, було призначено одноразову допомогу по народженню дитини 13.07. 2006 року в розмірі 8 500 грн. При цьому 3400 грн. виплачено одноразово, а решту - 5100 грн., рівними частинами по 425 грн. протягом 12 місяців з місяця, наступного після народження дитини, тобто в діючій редакції положень ст. 40 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», так як дію ст. 41 цього Закону було зупинено на 2006 рік Законом України від 20.12. 2005 року № 3235 « Про Державний бюджет України на 2006 рік ». Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 року № 107 ст. ст. 40- 44 Закону України № 2240 були виключені.
Що стосується виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12. 2005 року № 3235, така допомога надавалась в розмірі , що дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на 1 особу за попередніх 6 місяців, але не менше 90 грн., у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок призначення допомоги був передбачений Постановою Кабінету Міністрів України « Деякі питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми» від 15.03. 2006 року № 311. Застрахованим особам Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мав право встановлювати мінімальний розмір допомоги в сумі, що перевищує 90 грн. Постановою правління Фонду від 27.12. 2005 року № 218 було передбачено надання з січня 2006 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 114 грн. З довідок, долучених позивачкою до позовної заяви вбачається, що у 2006 році та першому кварталі 2007 року їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до діючих на момент виплати нормативних актів.
Відповідно до ст. 56 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік » допомога застрахованим особам виплачувалась не за рахунок коштів Фонду , а з державного бюджету. Порядок призначення та виплати цих допомог було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2007 року № 13.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01. 2007 року № 32 було встановлено, що з 01 січня 2007 року допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб і у першому кварталі - виплачується страхувальниками та робочими органами виконавчої дирекції Фонду, яким вона призначена і виплачувалась в 2006 році, а у ІІ – ІV кварталах - виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб. Однак жінки, яким допомоги були призначені та виплачувались у 2006 році , почали отримувати їх в органах соціального захисту населення, починаючи з ІІ кварталу 2007 року. Представник Фонду вважає, що належним відповідачем у справі може бути Управління праці та соціального захисту населення Роменської міськради.
Ці заперечення представником Фонду підтримані у судових засіданнях і ним уточнено про те, що позивачкою порушений річний процесуальний строк звернення до суду з позовними вимогами , встановлений ст. 99, 100 КАС України.
Позивачка у судові засідання не з»являлась і зазначені заперечення ніяким чином не спростувала.
Постановою цього суду позивачці відмовлено у заявлених позовних вимогах в адміністративній справі № 2-а-5143 / 09р. за позовом до Управління праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації Сумської області про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії по вимогах , пов»язаних з призначенням допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за нею до досягнення дитини трирічного віку за період з 01 січня 2007 року по 13 липня 2009 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема :
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку звернення до суду тощо) , які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження ;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин ;
4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.
Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування , їх посадові і службові особи, зобов»язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Судом встановлено, що позивачка працювала викладачем в Роменському коледжі Державного вищого навчального закладу « Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана» і 13.07.2006 року народила сина ОСОБА_3, а з 06.12. 2006 року - перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Тобто, позивачка перебуває на обліку та отримує допомогу як застрахована у систему загальнообов'язкового державного соціального страхування особа.
У серпні 2006 року позивачкою отримано одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 3400 грн. і з того місяця така допомога у розмірі 425 грн. надавалась у березні 2007 року включно ( за місцем роботи) та за період з квітня по липень 2007 року включно - Управління праці та соціального захисту населення Роменської райдержадміністрації ( а. 14, 15). Крім того позивачка з грудня 2006 року по березень 2007 року отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення трьох років у розмірі 123, 65 грн. - 122, 44 грн. та з квітня 2007 року по липень 2009 року у розмірі 129, 03 грн. - 130, 64 грн. ( а. 14- 18).
За таких обставин суд вважає, що між сторонами виникли спірні правовідносини щодо визначення розміру грошової допомоги по народженню та догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 12 Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції що діяла на момент народження дитини , допомога при народженні дитини надається в сумі кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років , встановленого на день народження дитини.
Позивачці, як працюючій особі, було призначено одноразову допомогу по народженню дитини 13.07. 2006 року в розмірі 8 500 грн. При цьому 3400 грн. виплачено одноразово, а решту - 5100 грн., рівними частинами по 425 грн. протягом 12 місяців з місяця, наступного після народження дитини, тобто в діючій редакції положень ст. 40 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», так як дію ст. 41 цього Закону було зупинено на 2006 рік Законом України від 20.12. 2005 року № 3235 « Про Державний бюджет України на 2006 рік ».
Статтю 12 зазначеного Закону зупинено на 2007 рік пунктом 14 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 56 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено інший розмір допомоги при народженні дитини, ніж зазначений в Законі України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» , а саме в сумі 8 500 грн.
Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12. 2007 року № 107 ст. ст. 40- 44 Закону України № 2240 були виключені.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07. 2007 року за № 6-рп/ 2007р. ( справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним ) положення п. 14 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік» , яким зупинено дію ст. 12 Закону України « Про Державну допомогу сім»ям з дітьми».
Системний аналіз діючого Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми», Закону України « Про державний бюджет на 2006 рік» свідчить про необґрунтованість вимог позивачки про стягнення допомоги при народженні дитини, оскільки їй була призначена допомога при народженні дитини відповідно до положень ст. ст. 61, 77 п. 19 Закону України « Про Державний бюджет на 2006 рік», яка діяла на час виникнення у позивачки права на отримання такої допомоги в розмірі 8 500 грн. на дитину і ці положення не були визнані неконституційними.
При цьому суд, приймаючи рішення у цій частині позову, виходить з висновків Конституційного Суду України , наведених у рішенні від 03.10. 1997 року у справі за № 4 – зп. ( справа про набуття чинності Конституцією України ) і до даних правовідносин підлягає застосуванню саме Закон України « Про державний бюджет на 2006 рік», який був прийнятий пізніше Закону України « Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції, що діяла на момент виникнення у позивача права на отримання допомоги.
Що стосується виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, то відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12. 2005 року № 3235, така допомога надавалась в розмірі , що дорівнював різниці між 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на 1 особу за попередніх 6 місяців, але не менше 90 грн., у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок призначення допомоги був передбачений Постановою Кабінету Міністрів України « Деякі питання призначення і виплати допомоги сім»ям з дітьми» від 15.03. 2006 року № 311. Застрахованим особам Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності мав право встановлювати мінімальний розмір допомоги в сумі, що перевищує 90 грн. Постановою правління Фонду від 27.12. 2005 року № 218 було передбачено надання з січня 2006 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 114 грн. З довідок, долучених позивачкою до позовної заяви вбачається, що у 2006 році та першому кварталі 2007 року їй виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до діючих на момент виплати нормативних актів.
Як свідчать матеріали адміністративної справи з квітня 2007 року позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною, до досягнення нею трьох років в Управлінні праці та соціального захисту населення Роменської районної державної адміністрації по липень 2009 року ( а. 16-18), яке , при наявності підстав, могло бути відповідачем у справі. Як зазначалось вище, судом відмовлено позивачці у аналогічних позовних вимогах.
Крім того, суд відмічає, що при зверненні до суду позивачкою не дотримані вимоги положень ст. ст. 99, 100 КАС України. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особі встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав , свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін. До адміністративного позову позивачкою долучені докази часу отримання допомоги при народженні дитини та по догляду за нею, тобто періоди з 2006 року по 13 липня 2009 року, а безпосередньо вимоги до відповідача у справі могли бути заявлені за період до 31 березня 2007 року включно. До суду ж з позовом ОСОБА_2 звернулася 10.09. 2009 року, не ставлячи перед судом вимогу поновлення процесуального строку та обґрунтування несвоєчасності звернення до суду з позовом.
З цих підстав не підлягають до задоволення інші вимоги адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 71, 158-162, 163, 167, 186 КАС України суд , -
П О С Т А Н О В И В :
В позовних вимогах ОСОБА_2 до виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Роменської міжрайонної дирекції цього Фонду про визнання протиправними дій та бездіяльності Фонду при відмові в проведенні перерахунку призначеної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови та подачі протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.
СУДДЯ: підпис...
КОПІЯ ВІРНА:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_4