Справа № 2-а-376

            2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24 лютого  2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:    

    головуючого-судді                 Кудіна А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

          ОСОБА_1  

до Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області

про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2007-2009 роки відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,-

    ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом  до Управління Пенсійного фонду в м. Охтирка Сумської області, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3088,90 гривень за 2007 – 2009 роки. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що він належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України №6 – рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на підставі яких повинна була бути нарахована соціальна допомога. Однак, в порушення вимог ст. 124 Конституції України не здійснено нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.   Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.  Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». З січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати, але лише у розмір 10 % від мінімальної пенсії за віком, всупереч 30 %, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Також вважає, що за 2009 рік йому недоплатили 435,20 гривень, оскільки платили допомогу не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

    Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

    Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте  позивачу  в травні 2009 року  нараховано та виплачено підвищення  до основного розміру пенсійних виплат за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, за 2008 рік: за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, у відповідності до постанови від 04.02.2009 року та окремої ухвали від 26.03.2009 року Харківського апеляційного адміністративного суду.

    Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази,  дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

    Судом встановлено, що позивач є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.    

    Відповідно до постанови Охтирського міськрайонного суду від 03.10.2008 року управління пенсійного фонду України у м. Охтирка зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30%  мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2000 та за січень-липень 2008 року. Постановою колегії судді Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 року постанову Охтирського міськрайонного суду скасовано та зобов’язано управління пенсійного фонду України в м. Охтирка здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30%  мінімальної пенсії за віком за період з 07.07.2007 року по 31.12.2007 року та за 2008 рік, починаючи з 22.05.2008 року. Окремою ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2009 року управління пенсійного фонду України в м. Охтирка такі виплати за 2008 рік зобов’язано здійснювати по 31.12.2008 року.  

Згідно довідки № 127 від 20.02.2010 року наданої управлінням пенсійного фонду України в м. Охтирка державна соціальна допомога „Дітям війни” ОСОБА_1 виплачена в травні 2009 року за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. У відповідності до постанови Харківського апеляційного адміністративного суду.

Вирішуючи питання щодо проведення відповідних виплат за 2009 рік суд виходить з положення Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік"  відповідно до якого дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 р.  територіальні органи  Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 р.

    Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Згідно пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

    Із змісту позовної заяви та заперечень відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржуються бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення  до пенсії.

    Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати  бездіяльність даного управління протиправною.

    Згідно статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачу підлягає виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень  щомісячно з 01.01.2009 року.

    Стосовно вимог позивача про проведення нарахування та виплату соціальної допомоги в подальшому на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд дійшов висновку про їх безпідставність, так як ст. 104 КАС України передбачено, що право звернутися до адміністративного суду має особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв’язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги в подальшому на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є необґрунтованим і задоволенню не підлягають.

    За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається  лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність  такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені  ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.

    Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

    Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення  про призначення  та перерахунок пенсій приймаються районним  управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

    Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, за місцем проживання позивача.

    Доводи відповідача щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача триває з 01.01.2009 р.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3,6 Закону України “Про соціальний захист  дітей війни”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, ст. ст. 6- 14, 71, ч.3 ст. 122, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Поновити строк звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за 2009 рік, з 01.01.2009 року.

    В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Охтирський міськрайонний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Охтирського міськрайсуду             ОСОБА_2

З оригіналом згідно:                     /підпис/