Копія:
Справа № 2-а-277/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2010 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді Ярошенко Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
04.02.2010 року позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить зобов’язати нарахувати на її користь недоплачену їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік починаючи з 1 січня 2009 року і в подальшому виплачувати на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачка посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. За 2009 рік їй недоплатили допомогу, оскільки платили не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такі виплати також не передбачені, та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007 року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не урегульоване в управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати. 28.05.2008 року Кабінет міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
У письмовому запереченні також зазначено, що управління Пенсійного фонду в м. Охтирка діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, та звертає увагу суду на пропущений позивачем річний строк звернення до суду з зазначеним позовом.
Суд, проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено. Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 року територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не відповідно до постанови КМУ за № 530 від 28.05.2008 року.
Згідно статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році розмір щомісячної соціальної допомоги, встановленої відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має складати: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року; 573 х 30% = 171,90 гривень щомісячно з 01.11.2009 року по 31.12.2009 року.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Частинами 1, 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до нього зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує верховенство права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції „Про захист прав людини та основоположних свобод”, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В пункті 34 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі „Інтерсплав проти України” зазначено, що поняття „майно” у першій частині статті 1 Першого протоколу має автоматичне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві. Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.
Тобто, майно у визначенні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції охоплює як власне майно, так і майнові права – належні до виплати кошти, відповідно до національного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи закодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абзацу 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 12/2001 року Пенсійний фонд України центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов?язок щодо: призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов?язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України „Про соціальний захист дітей війни”. покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава бере на себе обов?язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії поклала виконання обов?язку на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд україни, який через місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повновадень без поважних причин.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області, за місцем проживання позивача.
Разом з тим, відповідно до положень ст.ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає, що у задоволенні позову необхідно відмовити за пропущенням строку звернення до адміністративного суду. Позивачка не ставить питання про поновлення строку для звернення до суду з позовом про захист своїх прав та не зазначає причини з яких нею пропущений строк, в зв’язку з чим суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо зобов’язання здійснити перерахунок пенсії в межах річного строку.
Стосовно вимог позивача про проведення нарахування та виплату соціальної допомоги в подальшому на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд дійшов висновку про їх безпідставність, так як ст. 104 КАС України передбачено, що право звернутися до адміністративного суду має особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв’язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги в подальшому на період дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є необґрунтованим і задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 6- 14, 71, ч.3 ст. 122, 159 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2009 рік з 04.02.2009 року по 31.12.2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційний суд Сумської області через Охтирський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня отримання копії постанови та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання зазначеної заяви, або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Т.О.Ярошенко
З оригіналом згідно підпис
- Номер: 2-а-277/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-277/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Ярошенко Тамара Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.08.2015
- Дата етапу: 26.08.2015
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-277/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Ярошенко Тамара Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.09.2015
- Дата етапу: 17.09.2015
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-277/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Ярошенко Тамара Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Залишено без розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.09.2010
- Дата етапу: 01.10.2010
- Номер: 2-а-277/10
- Опис: про стягнення соцдопомоги як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-277/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Ярошенко Тамара Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.03.2010
- Дата етапу: 12.03.2010