КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
11.03.10 р. № 13/194-09
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маляренка А.В.,
суддів: Жук Г.А.,
Мостової Г.І.,
при секретарі судового засідання Бойко А.А.,
розглянувши апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2,
на рішення господарського суду Київської області від 16.11.2009 року (повний текст підписаний 20.11.2009 року)
у справі № 13/194-09 (суддя С.Ю. Наріжний),
за позовом: суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Біла Церква,
до відповідача: суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 Київської області,
про стягнення 26 966,81 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4- представник,
від відповідача: не з’явились,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 16.11.2009 року в задоволенні позовних вимог суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про стягнення 26 966,81 грн. відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа –підприємець ОСОБА_2 звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. суду №2-04/1/1401/3322 від 11.01.2010 р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.11.2009 року у справі № 13/194-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Київським міжобласним апеляційним господарським судом від 20.01.2010 року порушено апеляційне провадження у справі № 13/194-09 та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженням заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року склад колегії суддів змінений на наступний: головуючий суддя Маляренко А.В., судді: Жук Г.А., Мостова Г.І.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 16.11.2009 року у справі № 13/194-09 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Відповідач вдруге не направив у судове засідання свого представника, про причини неявки суд не повідомив, однак, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
На виконання вимоги ухвали апеляційного господарського суду Макарівською районною державною нотаріальною конторою Київської області надіслано витяг з Єдиного реєстру довіреностей виданих від імені ОСОБА_3 (супровідним листом №224 від 18.02.2010 р.).
На виконання вимоги ухвали апеляційного господарського суду Макарівським центром зайнятості надано відомості щодо реєстрації державною службою зайнятості укладених трудових договорів фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) станом до 18.02.2009 року.
Перевіривши і оцінивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, правильність застосування норм матеріального права, колегія апеляційного суду встановила наступне.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано договором купівлі - продажу № 948 від 01.01.2009 р. Відповідно до умов вказаного договору, а саме:
· п. 1.1. продавець (позивач) зобов’язується продати та передати у власність покупцю (відповідачу) продукцію в асортименті, кількості, по ціні і на суму попередньо узгоджені сторонами, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар та оплатити своєчасно здійснити його оплату на умовах договору;
· п. 2.1. кількість та асортимент постачання товару визначається на підставі замовлення, яке передається покупцем продавцю у будь-якій зрозумілій формі (шляхом заповнення бланку замовлення, факсом, по телефону з послідуючим письмовим повідомленням) з зазначенням повної назви фірми і прізвища уповноваженої особи та особисті підписи, дати.
· п.п. 4.1., покупець оплачує поставлений продавцем товар за ціною, вказаною в накладній або в рахунок-фактурі.
· п. 5.2. покупець за даним договором несе також наступну відповідальність: за простроченні оплати платежів покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з моменту прострочення від суми товару за кожний день прострочення, а разі затримання платежу за прийнятий товар покупець сплачує продавцю відсотки в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами продавця;
· п. 8.1. цей договір вступає набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов’язків.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли зобов’язання, які мають ознаки договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом цієї норми Цивільного кодексу України договір купівлі - продажу - реальний, двосторонній та оплатний договір. Договір купівлі - продажу є двостороннім, оскільки кожна із сторін цього договору несе обов’язки на користь іншої сторони.
Як стверджує позивач, на виконання умов договору на підставі видаткових накладних №Б-116911 від 04.02.2009 р. на суму 5 800,87 грн. та №Б-119093 від 18.02.2009 р. на суму 5 862,22 грн. був переданий у власність відповідача товар на загальну суму 11 663,09 грн. Відповідач за наданий товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 8 727,72 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків від 01.01.2009 р. У зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідач не оплатив товар позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з вимогою про стягнення 8 727,72 грн. основного боргу.
Відповідно до ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з видаткових накладних, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, у графі «товар отримано у повному обсязі»у накладній №Б-116911 від 04.02.2009 р. зазначено прізвище ОСОБА_5, стоїть підпис та позначення «Б/О», а у накладній №Б-119093 від 18.02.2009 р. зазначено прізвище ОСОБА_6, стоїть підпис та позначення «Б/О». Підпис відповідача - ОСОБА_3 про отримання вказаного в накладних товару та печатка відповідача відсутні. Довіреності на отримання зазначеного у вказаних накладних товару по договору купівлі-продажу №948 від 01.01.2009 р. від імені відповідача іншими особами ніж ОСОБА_3 позивачем суду не надано.
Колегією апеляційного суду було витребувано у Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області реєстр довіреностей виданих від імені ОСОБА_3
З вказаного реєстру довіреностей, виданих від імені ОСОБА_3 вбачається, що відповідачем не надавалися довіреності на отримання товару особам на прізвище ОСОБА_5та ОСОБА_6.
Крім того, колегією апеляційного суду був зроблений запит в Макарівський центр зайнятості щодо надання відомостей реєстрації державною службою зайнятості укладених трудових договорів фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) станом до 18.02.2009 р. згідно ст. 24-1 Кодексу законів про працю України та наказу Мінпраці, від 08.06.2001 р. № 260 «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою».
Як вбачається з наданого Макарівським центром зайнятості реєстру договорів між найманими працівниками та фізичною особою ОСОБА_3, відповідач не перебував у трудових відносинах із особами на прізвище ОСОБА_5та ОСОБА_6.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Разом з тим позивачем не надано ні місцевому господарському суду, а ні апеляційному господарському суду доказів, які б свідчили, що відповідач у встановленому порядку отримав від позивача товар зазначений у видаткових накладних №Б-116911 від 04.02.2009 р. на суму 5 800,87 грн. та №Б-119093 від 18.02.2009 р. на суму 5 862,22 грн.
За таких обставин, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що наявність вищевказаних товарних накладних не є достатнім доказом отримання товару саме відповідачем, оскільки немає достатніх підстав вважати, що особи на прізвище Шевченко та Онопрійчук, які отримали товар мали на це повноваження від відповідача.
Також, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що акт звірки взаєморозрахунків від 01.09.2009 р. не є належним та допустимим доказом, що підтверджує факт передачі позивачем товарів або факт отримання товарів відповідачем, та виникнення у відповідача обов’язку здійснити його оплату, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, факт передачі позивачем на користь відповідача товару, так само як і зобов’язання оплатити товар в разі його передання, має підтверджуватися належними засобами доказування, якими є первинні документи, а саме: договором, видатковими накладними та довіреностями .
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов’язань та фінансових результатів.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинним документом в розумінні змісту ст. 9 цього Закону є і довіреність на отримання матеріальних цінностей, що видається господарюючим суб’єктом згідно з вимогами інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.
Тобто, колегія апеляційного суду вважає, що факт проведення позивачем господарських операцій, які вказані у акті звірки взаєморозрахунків від 01.09.2009 р., повинен підтверджуватися належними засобами доказування, якими є первинні документи, а саме: видаткові накладні, довіреності тощо.
З огляду на зазначене колегія апеляційного суду встановила, що позивач не довів належними доказами обставини на які посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому позовні вимоги є такими, що правомірно не задоволенні місцевим господарським судом.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи, та надано відповідну правову оцінку, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Київської області від 16.11.2009 року у справі № 13/194-09 –залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 16.11.2009 року у справі № 13/194-09 – залишити без змін.
3. Справу № 13/194-09 повернути до господарського суду Київської області.
4. Копію постанови апеляційного господарського суду направити учасникам апеляційного провадження.
Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з моменту її оголошення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у місячний термін.
Головуючий суддя А.В. Маляренко
судді Г.А. Жук
Г.І. Мостова
Дата відправки 17.03.10