У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2010 року справа № 2а-14802/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Букіна Л.Є.
при секретарі судового засідання: Росітюк Є.В.,
за участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Головко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов ОСОБА_1 до Царичанської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача – прокуратура Циричанського району Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 11.11.2009 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Царичанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження в.о. голови Царичанської районної державної адміністрації № 420-р від 24.09.2009 року «Про скасування розпоряджень в.о. голови Царичанської районної державної адміністрації № 90-р від 10.02.2009 року та № 294-р від 27.05.2009 року», зобов’язання розглянути клопотання про надання у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснили, що позивач більше 15 років користується земельною ділянкою на території Царичанського району. Для приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 звернулась до Царичанської районної державної адміністрації, та в.о. голови Царичанської районної державної адміністрації були винесені відповідні розпорядження (від 10.02.2009 року та 27.05.2009 року), проте на виконання протесту прокурора розпорядженням від 24.09.2009 року №420-р попередні розпорядження скасовано. Вважає, що протиправним рішенням від 24.09.2009 року №420-р відповідач перешкоджає ОСОБА_1 отримати земельну ділянку у приватну власність, якою вона користується з 1994 року.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.03.2010 року позов визнав, просив суд позов задовольнити. Проте, у письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що при прийнятті розпоряджень від 10.02.2009 року та від 27.05.2009 року порушено вимоги земельного законодавства, а саме: відсутнє рішення про передачу гр. ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте органами місцевого самоврядування відповідно до декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року, та межі земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_1 не були визначені в натурі (на місцевості).
Представник третьої особи у судове засіданні 26.03.2010 року не прибув. У судовому засіданні 10.03.2010 року ОСОБА_4 пояснив, що відповідач правомірно задовольнив протест прокурора Царичанського району Дніпропетровської області та скасував розпорядження від 10.02.2009 року та від 27.05.2009 року, оскільки при їх прийнято з порушенням земельного законодавства.
Судом встановлено, що розпорядженням в.о. голови Царичанської районної державної адміністрації № 90-р від 10.02.2009 року надано гр.ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку (рілля) площею 0,07 га для ведення садівництва, за межами населеного пункту на території Царичанської селищної ради, та розпорядженням в.о. голови Царичанської районної державної адміністрації № 294-р від 27.05.2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності та надано у приватну власність на земельну ділянку (багаторічні насадження) площею 0,0745 га для ведення садівництва на території Царичанської селищної ради.
На виконання протестів прокурора Царичанського району Дніпропетровської області розпорядженням в.о. Царичанської районної державної адміністрації № 420-р від 24.09.2009 року скасовано розпорядження № 90-р від 10.02.2009 року та № 294-р від 27.05.2009 року.
Заслухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 118 Конституції України передбачено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до компетенції місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань щодо використання землі на їх території.
Згідно ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом статті 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).
Тобто заявлені у справі позовні вимоги випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, тому орган державної влади в цьому випадку виступає у спірних правовідносинах як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень.
Даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Прийняття зазначеним органом оспорюваного рішення не змінює правову природу спірних правовідносин і не перетворює спір у публічно-правовий.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.
За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. 3,17, 157 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Закрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Царичанської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.
Роз’яснити ОСОБА_1, що розгляд справи даної категорії підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна