ПОСТАНОВА
Іменем України
№ 2а-156/09/0522
18 травня 2009 р.
м. Донецька
Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі: Головуючої судді - Карпушової О.В.
при секретарі - Глушко К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради, третя особа Головне управління Державного казначейства Донецькій області, про стягнення недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення, -
ВСТАНОВИВ:
10.03.2009р. ОСОБА_1 подав до суду позов до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради про визнання дій відповідача неправомірними в частині відмови провести виплату соціальної допомоги згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи" та про стягнення з відповідача недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2455грн. Позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, визнаний інвалідом 2 групи. Відповідно до вищевказаної статті 3акону йому передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат, а відповідач у вказаний рік провів виплату соціальної допомоги у неповному обсязі 120 грн., недорахована сума допомоги становить 515x5-120=2455 грн. Позивач зазначив, що відповідач користується Постановою Кабінету Міністрів, України № 562 від 12.07.2005 p., яка суперечать ОСОБА_2 України, ст. 48 вищевказаного Закону та Рішенням Конституційного Суду України, тому посилаючись на вказані норми закону, Рішення Конституційного Суду України, просить задовольнити його позовні вимоги.
У судове засідання позивач не з'явився, суду була подана заява позивача про підтримку позовних вимог, про розгляд справи за його відсутності.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, суду була надана заява про слухання справи за відсутності представника та письмові заперечення.
У письмових запереченнях відповідачем зазначено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в наслідок чого, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи", мав право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Однак, згідно ст.62 цього ж Закону, роз'яснення порядку застосування закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання місцевим органам влади. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Відповідно до ст. 95 ОСОБА_2 України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст.116 ОСОБА_2 України, Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України, а також забезпечує, зокрема проведення політики у сфері соціального захисту населення відповідно до ст.117 ОСОБА_2 України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України обов'язковими для виконання. Згідно п.5 ч.1ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, належить нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного Кодексу та інших законів України. Згідно із Законом України від 10.02.2000 р. № 1445 "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Кошти Фонду витрачаються у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок використання коштів
Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого Постановою КМУ № 987 від 20.06.2000 р. визначено, що перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду у відповідному році, затверджуються Законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Протягом бюджетного року кошти Фонду витрачаются виключно за бюджетними призначеннями та затвердженими кошторисами доходів і видатків за функціональною та економічною класифікацією видатків бюджету. Порядок використання цих коштів' визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У додатку до цього закону визначені суми для бюджетної програми "2501250 - компенсація за шкоди, заподіяну здоров'ю та допомоги на оздоровлення у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". У паспортах бюджетних програм на відповідні роки визначено, що за кодом 2501250 законодавчою підставою для виконання даної бюджетної програми є Постанова КМУ № 836 від 26.07.1996 р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а згодом на 2005 р. - Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи здійснення соціальних виплат громадянам" від 05.05.2004 р. № 506/2004 та Постанова КМУ № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з указівкою розміру цієї компенсації. Виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги у розмірі встановленому в Постанові Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплати, передбачені Законом України № 796-ХІІ, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати виплачуються в розмірах встановлених Постановою КМУ № 836 і Постановою КМУ № 562. Щодо позовних вимог про стягнення сум за 2008 p., зазначено, що згідно із внесеними змінами Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р., стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Третя особа - подано заяву про слухання справи за відсутності представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджено посвідченням категорії 1, серія А № 008582, видане Донецькою обласною державною адміністрацією, інвалід 2 групи. Вказані обставини у судовому засіданні відповідачем не заперечувалися.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи", учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідам 2 групи сплачується щорічна грошова допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат. Згідно Закону розмір мінімальної заробітної плати встановлюється на момент виплати компенсації на оздоровлення.
Судом встановлено, щ позивачу у 2008 р. було сплачено17.03.2008 р. 120 грн. Мінімальна заробітна плата у вказаний період становила 515 грн., тому недоплата щорічної компенсації на оздоровлення становить 515х5-120=2455грн.
За правилам ч.1 ст.268 ЦК України, позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я або смерті. Тому позовні вимоги в частині стягнення допомоги на оздоровлення за 2008 рік підлягає задоволенню, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплат.
Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 має вишу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основи ОСОБА_2 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_2 - є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 16 ОСОБА_2 України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. За ст.22 ОСОБА_2 України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод. Згідно ст. 24 ОСОБА_2 України громадяни мають рівні конституційні права, та свободи та рівні перед законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідад Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. визначає основні положення з реалізації конституційної права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я.
Згідно ст. 19 ОСОБА_2 України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способами, які передбачені конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо виплат позивачу щорічної компенсації на оздоровлення менш ніж п'яти мінімальних заробітних плат, є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст.48 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позиція відповідача грунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, проте як Закон має вищу юридичну силу. Відповідно до ч.4 ст.9 KAС України, у разі не відповідності нормативно-правового акту ОСОБА_2 України, закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.
На підставі вказаного, керуючись ст.8, 16, 19, 22, 50, 55 ОСОБА_2 України, ст.1, 13, 48, 701 Закону України "Про статус та соціальних захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", керуючись ст.ст. 7-11, 15, 17, 70-72, 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради, третя особа Головне управління Державного казначейства у Донецькій області, про стягнення недорахованої щорічної грошової допомоги на оздоровлення - задовольнити.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м.Донецька Ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік у розмірі 2455 грн.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через Калінінський районний суд м. Донецька. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених ст. 186 КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.