Справа №2-203/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

07 травня 2009 року Місцевий Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чурупченка М.І.,     при секретарі - Макуха О.О., з участю позивача - ОСОБА_1,    відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Корюківці у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Корюківської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області про визнання власником спадкового нерухомого майна, -

встановив:

14 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він народився 01.12.1956 року в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області і його батьками є: батько, ОСОБА_4, мати, ОСОБА_5, які проживали в житловому будинку під №52 по вул.  Червонохутірській в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області, який був побудований ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі на виділеній батьку рішенням Корюківського міськвиконкому земельній ділянці. 30.05.1957 року за батьком було зареєстровано право власності на побудований житловий будинок з господарськими будівлями.

У 1990 році померла мати позивача, ОСОБА_5, і батько у 1997 році одружився вдруге на відповідачці ОСОБА_2. Позивач проживав і був зареєстрований в житловому будинку батька, що підтверджується будинковою книгою.

18.12.1996 року в житловому будинку сталась пожежа, в результаті чого він на 80% був знищений вогнем, господарські будівлі не постраждали.

13 березня 2000 року помер батько позивача, ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, і на майно померлого, яке складається з згаданого житлового будинку та господарських будівель, відкрилась спадщина. Батько позивача при житті не розпорядився своїм майном, заповіту не залишив і позивач та відповідачі ОСОБА_2, як дружина померлого, та ОСОБА_3, як дочка померлого, являються його спадкоємцями за законом першої черги, але вони відмовились від прийняття спадщини, інших спадкоємців у померлого немає. Позивач фактично прийняв спадщину, бо після смерті батька звернувся у встановлений законодавством строк до Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області з відповідною заявою про прийняття спадщини. Зараз позивач вирішив отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на знищений вогнем житловий будинок та господарські будівлі, для цього звернувся до Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області, де нотаріус йому відмовила оскільки спадковий житловий будинок згорів частково та направила до суду, тому для вирішення даного питання позивач змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечують проти задоволення позову.

В судове засідання представник відповідача, Корюківської міської ради, не з'явився, надали заяву про слухання справи без їх участі, не заперечують проти задоволення позову.

В судове засідання представник третьої особи, Корюківської нотаріальної контори не з'явилась, надала заяву про слухання справи без її участі, в рішенні покладається на думку суду.

Як встановлено судом, батькам позивача була виділена земельна ділянка під №52 по вул.  Червонохутірській в м. Корюківці Корюківського району Чернігівської області для будівництва житлового будинку. Будівництво було фактично закінчено через декілька років, право власності на даний будинок було оформлено на батька позивача. У 1990 році померла мати позивача, ОСОБА_5, і батько позивача у 1997 році одружився вдруге на відповідачці ОСОБА_2. 18.12.1996 року в житловому будинку сталась пожежа, в результаті чого він на 80% був знищений вогнем, господарські будівлі не постраждали. 13, 03.2000 року помер батько позивача, ОСОБА_4, і на майно померлого, яке складається з вищезгаданого житлового будинку та господарських будівель, відкрилась спадщина. Батько позивача при житті не розпорядився своїм майном, заповіту не залишив, але позивач є його єдиним спадкоємцем за законом першої черги, оскільки відповідачі ОСОБА_2 (дружина померлого) та ОСОБА_3 (дочка померлого) відмовились від прийняття спадщини, інших спадкоємців у померлого немає, позивач фактично прийняв спадщину, бо після смерті батька звернувся у встановлені законодавством строки до Корюківської державної нотаріальної контори Чернігівської області з відповідною заявою. Отже, відповідно до ст.ст. 1260, 1268 ЦК України, позивач є таким, що прийняв спадщину після смерті батька.

Факт того, що позивач є спадкоємцем, тобто власником пошкодженого пожежою спадкового житлового будинку підтверджується документально: технічною документацією на житловий будинок з реєстраційним написом про право приватної власності, виданого на померлого батька позивача, копією свідоцтва про народження ОСОБА_1, довідкою МНС про пожежу, довідкою КРКП «Рампа» про вартість та стан житлового будинку та господарських будівель, згідно якої вартість пошкодженого пожежою житлового будинку та господарських будівель становить 15391 грн., будинок частково знищений пожежою, відсоток знищення становить 80% та іншими документами по справі.

Відповідно до чинного цивільного законодавства України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності оспорюється чи не визнається іншою особою, та втрати документу, що засвідчує його право власності. Також право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва. За заявою заінтересованої особи суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту є незначною. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно Цивільного законодавства 1963 року у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя хто пережив його та батьки. Також визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав в держнотконтору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та інше.

У померлого немає батьків, крім позивача його дружини та дочки. Дружини та дочка померлого відмовлячються від спадщини на користь позивача і він вступив у володіння та управління спадковим майном, що підтверджується вищевказаним та дослідженими документами.

За таких умов суд вважає, що за даних обставин справи, вимоги позивача про визнання його власником спадкового майна - будівельних матеріалів, що залишились від пошкодженого пожежею на 80% спадкового житлового будинку з господарськими будівлями не суперечать вимогам діючого законодавства, є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню. Позивач при зверненні з позовом до суду, сплатив на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом даної цивільної справи, тому ці витрати слід залишити за ним, а від сплати на користь держави держмита його слід звільнити, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, і ці витрати слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.331, 393 ЦК України 2003р. ст. 529, 549 ЦК України 1963р. ст.ст. 81, 88, 208- 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, власником спадкового майна - будівельних матеріалів, що залишились від пошкодженого пожежею на 80 % (вісімдесят відсотків) спадкового житлового будинку №52 з господарськими будівлями і знаходяться на земельній ділянці №52 по вул.  Червонохутірській в м. Корюківка Чернігівської області, що належало спадкодавцю, батьку -ОСОБА_4, померлого 13 березня 2000 року.

Судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної цивільної справи, сплачені позивачем при зверненні з позовом до суду, залишити за ним.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати державного мита, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, і ці витрати віднести за рахунок держави.

На рішення суду протягом 10 днів з часу його проголошення може бути подана заява про апеляційне оскарження, після надання якої за сторонами зберігається право на протязі 20 днів подати апеляційну скаргу.