копія Справа № 1-50 / 09рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2009 року В-Писарівський районний суд Сумської області
в складі :
головуючого Семенової О.С.,
за участю секретаря Пасюга Н. М.,
прокурора Тимошенка Є.І.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В-Писарівка кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженої, непрацюючої,без визначеного місця проживання, раніше судимої 24.03.2009 року Кременчуцьким райсудом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на один рік , згідно ст.. 75 КК України звільненої з іспитовим строком на один рік, –
- у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в :
Підсудна ОСОБА_2 , будучи судимою 24.03.2009 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на один, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, вчинила повторно корисливий злочин, а саме 6 квітня 2009 року близько 15 години , знаходячись у домогосподарстві ОСОБА_1, в якої проживала протягом тижня, навмисно, з метою заволодіння грошовими коштами, запропонувала останній поворожити, для чого попрохала надати їй всі гроші, що були на той час у господарстві. ОСОБА_1 під впливом обману з боку підсудної, яка зловживала її довірою, передала гроші у сумі 8 000 гривень, після чого ОСОБА_2 з місця злочину зникла, викраденими грошами розпорядилася за власним розсудом.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю і пояснив суду, що в кінці березня 2009 року попрохала потерпілу ОСОБА_1 пожити в неї, та погодилася, вона проживала до 6 квітня 2009 року, в цей день близько 15 години запропонувала потерпілій поворожити, з метою обману заволодіти її грошами. Для цього вона сказала, щоб потерпіла надала їй воду, яйце та всі гроші, що в неї були , та хустку. Потім вона розірвала хустку навпіл, в одну частину поклала гроші, а в другу – газету. Скориставшись відсутністю потерпілої у кімнаті, гроші забрала собі, а хустку з газетою поклала у подушку, пояснивши, що це гроші, і потерпілій необхідно на них спати три дні. Після цього, вона зібрала свої необхідні речі, та зникла з будинку з грішми у сумі 6 000 грн. Прохає не позбавляти її волі, так як має малолітню дитину.
Крім повного визнання вини підсудною, факт вчинення нею злочину підтверджується зібраними по справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що наприкінці березня 2009 року до неї додому по вул.. Колгоспній, 20 в смт. В-Писарівка прийшла підсудна з маленькою дитиною та попрохала пожити у неї на квартирі, обіцяла допомагати по господарству, вона погодилася, так як пожаліла її, крім того, ще й допомагала їй матеріально, кормила, підсудна зранку йшла з дому, приходила у вечері. 6 квітня 2009 року ОСОБА_2 запропонувала їй поворожити , для цього попрохала свячену воду, яйце, рушник, та всі гроші, що знаходяться у будинку, вона віддала спочатку 4 000 гривень, але підсудна вимагала, щоб були всі гроші, тоді вона ще винесла 4 000 гривень. Підсудна поклала гроші у рушник і сказала, що на них необхідно спати, поклала їх у подушку. Після цього вона вийшла з кімнати по господарству, а коли повернулася, то підсудної з дитиною в будинку не було, більше вона не поверталася. Наступного дня їй були необхідні гроші, щоб розрахуватися за орання городу, вона подивилася під подушку, розгорнула рушник, але грошей не було, замість них лежали газети. Гроші в неї були вдома, так як вона збирала на проведення газу, в кінці грудня зняла з рахунку 6 000 гривень, отримувала пенсію у розмірі 1 500 грн., частину грошей витратила, інші – зберігала. Всього віддала підсудній 8 000 гривень.
З протоколу огляду місця події - домоволодіння № 20 по вул. Колгоспній в смт. В-Писарівка вбачається, що в кімнаті будинку на столі виявлений вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.03.2009 року про засудження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч. 1 ст. 185 КК України / а.с.8/.
При відтворенні обстановки і обставин події 17.04.2009 року підсудна ОСОБА_2 показала та розповіла яким чином вчинила заволодіння грішми потерпілої ОСОБА_1 / а.с.29-31/.
Суд, давши аналіз дослідженим доказам у суді, вважає, що факт вчиненя підсудної ОСОБА_2 злочину у судовому засіданні доведено .
Іі дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном щляхом обману чи зловживання довірою, кваліфікуючої ознакою якого є повторність .
При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його тяжкість та особу підсудної, яка раніше судима, злочин вчинила протягом іспитового строку, вину визнала . Проте, злочин вчинено у відношенні особи похилого віку, що визнано судом обставиною, яка що обтяжує покарання .
З урахуванням особи підсудної, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання можливе лише в її ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі , остаточно призначивши покарання за сукупністю злочинів відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань.
По справі потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальних збитків на суму 8 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 8 000 грн. У ході судового слідства потерпіла позов підтримала у повному обсязі, мотивуючи тим, що матеріальна шкода полягає у викраданні в неї грошей у сумі 8 000 грн., моральну шкоду обгрунтувала тим, що перенесла душевні страждання у зв’язку із втратою грошей, які збирала на проведення газопостачання, є особою похилого віку, хворіє, пережила тяжку депресію, тому оцінює моральну шкоду у розмірі 8 000 грн.
Підсудна заявлений позов визнала повністю.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з підсудної матеріальної шкоди у розмірі 8 000 грн. підлягають повному задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Статтею 23 частиною 2 пунктами 2, 3 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, із знищенням та пошкодженням її майна.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди № 4 від 31.03.95р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. у п.5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, противоправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і противоправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, відповідно до п.9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної / немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань / фізичних, душевних, психічних, тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат / їх тривалості, можливості відновлення, тощо/ та з урахуванням інших обставин.
Суд вважає, що потерпіла дійсно морально страждала та переживала з приводу втрати грошових коштів, що вплинуло на її нормальний ритм життя, не може до цього часу заспокоїтись, є особою похилого віку, самотньою. Проте суд вважає, що заявлена вимога значно завищена. Тому моральна шкода підлягає відшкодуванню у розмірі 2 000 грн. У решті позовних вимог необхідно відмовити.
Речовий доказ по справі –копія вироку суду,що знаходиться у матеріалах справах, -необхідно залишити при справі.
Запобіжний захід у виді підписки про невиїзд підлягає зміні на взяття під варту з залу суду.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. ст.. 23, 1166, 1167 ЦК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців.
На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.03.2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік вісім місяців.
Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд –змінити на взяття ОСОБА_2 під варту з залу суду.
Цивільний позов ОСОБА_1 Савеліївни- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 8 000 гривень та моральну шкоду у розмірі 2 000 гривень., в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Речовий доказ – копію вироку Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24.03.2009 року про засудження ОСОБА_2, що знаходиться при матеріалах кримінальної справи, - залишити при справі.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через В-Писарівський районний суд Сумської області, а підсудному, що тримається під вартою, - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя підпис ОСОБА_4
Вірно: суддя В-Писарівського
районного суду ОСОБА_4