КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-448/10/1070

26 січня 2010 року м. Київ

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С., при секретарі судового засідання Гончаровій А.О., за участю представників:

позивача: -   Гребініченко Г.С. (довіреність від 11.01.2010 №119/03)

відповідача: -   Тонковида М.М. (довіреність від 26.01.2010 №10/12619)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області

до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Трейд-РД»

про стягнення  заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2009 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Трейд-РД» про стягнення  заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 15062,73грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк. Внаслідок цього у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) за цими обов’язковими платежами, яку позивач просить з нього стягнути.

Ухвалою від 27.02.2009 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 23.06.2009, відкладалось на 06.10.2009, 26.01.2010 у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до представники сторін прибули до суду.

Представник відповідача заявив суду клопотання про відкладення судового розгляду, оскільки генеральний директор відповідача перебуває на лікарняному.

Суд відмовив у задоволенні клопотання позивача, оскільки особиста явка генерального директора до суду не є обов’язковою. Відповідач є юридичною особою, яка не позбавлена права уповноважувати будь-яку особу для представництва своїх інтересів. Такий представник до суду прибув - Тонковид М.М., який є головним бухгалтером відповідача і уповноважений згідно з довіреністю представляти інтереси відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача усно заявив про визнання позову, пояснив при цьому, що заборгованість перед пенсійним фондом сплачував, але Пенсійний фонд за рахунок сплачених коштів погашає заборгованість минулих років.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Трейд-РД» є юридичною особою, що зареєстрована 31.07.1197 Виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області за реєстраційним номером 1033040385.

Відповідач подав до Управлінні Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень, листопад та грудень 2008 року, в яких він самостійно визначив суму страхових внесків, що підлягають сплаті до Пенсійного фонду, які не сплатив.

Узгоджена заборгованість за страховими внесками за жовтень – грудень 2008 року становить 15062,73 грн.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці – підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору.

Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства, та здійснювати відрахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за фізичних осіб, які працюють на підприємстві страхувальника за трудовим договором в розмірах, установлених цим Законом (від 1 до 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування підтверджується копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень-грудень 2008 року, витягом з картки особового рахунку страхувальника, а також розрахунками, наданими позивачем.

Твердження відповідача про те, що ним сплачувалася сума заборгованості суд до уваги не приймає, адже жодних доказів оплати заборгованості суду відповідач не надав. При цьому, суд зважає на те, що в силу частини п’ятої статті 108 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Трейд-РД» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області заборгованість за внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за жовтень, листопад, грудень 2008 року в сумі 15062 (п’ятнадцять тисяч шістдесят дві) гривень 73 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя     Волков А.С.  

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 1 лютого 2010 року.